Категорія Uncategorized

Як корисно іноді опинитися у потрібний час у потрібному місці…

У п’ятницю перед обідом у бухгалтерію зайшла усміхнена Римма Олексіївна. – Дівчатка, все – наказ підписаний, з понеділка я на пенсії, – сказала вона. – Вітаємо, – в один голос відгукнулися чотири жінки різного віку. – А в мене для… Продовжити читання →

— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління чоловіків працювали на залізниці! А ти що принесла? — Галинку, — тихо відповіла Анна, погладжуючи живіт. — Ми назвемо її Галинкою

— Знову дівчинка? Це якась насмішка! — Олена Михайлівна жбурнула результат УЗД на стіл. — У нашій родині чотири покоління чоловіків працювали на залізниці! А ти що принесла? — Галинку, — тихо відповіла Анна, погладжуючи живіт. — Ми назвемо її… Продовжити читання →

Галина часто казала сусідкам: – За Катерину я спокійна: вона в місті, у достатку. А от за Софію серце щемить – тяжко їй буде в житті… Час минав. Катерина в місто маму не кликала, і сама не часто приїжджала. Здавалося, що село їй чуже, а хата батьківська – зайвий тягар. Софія ж, хоч і мала клопотів по горло, завжди знаходила час. То город перекопає, то мамі щось привезе, то дітей залишить, аби та не сумувала. Одного разу Галина захворіла серйозно. Ноги підводили, серце не давало спокою. Вона подзвонила старшій доньці: – Доню, може, приїхала б, побула трохи зі мною? Щось мені зле… У слухавці почулася холодна відповідь: – Мамо, я зараз дуже зайнята

У Галини було дві доньки. Мама завжди вважала, що любить обох однаково, але водночас визнавала, що більше пишається старшою. Старша, Катерина, ще зі школи була перша красуня. Всім усміхалася, мала легку вдачу й гострий розум. Недарма швидко влаштувалася в місті,… Продовжити читання →

– Ну й навіщо? Душевні листи, запрошення в гості? У тебе в будинок зайти не можна, спорожнити шлунок завжди хочеться. А я дурень думав, що нарешті знайшов свою рідну душу. Чи не забула ще кому листи писала? Микола я. Приїхав, як і обіцяв

На ліжку голосно хропла жінка. Чоловік морщачись від запахів, смачно вдарив її по м’якому місцю. Вона ойкнула і сіла. Не дивлячись на задуху, вона була одягнена в вовняні шкарпетки, теплу кофту. Брудна хустка збилась набік. З-під нього стирчало сальне волосся… Продовжити читання →

Я вже звикла, що у мене немає рідних: ні мами, ні тата, ні брата. І нехай все так і залишиться. Все! Прощавай! За мною приїхали

Дарина відкрила очі. Нарешті вона виспалася! Заліки, іспити – все це позаду, а попереду цілих два місяці відпочинку! Вчора вона приїхала додому дуже пізно, встигла тільки прийняти душ, повечеряти і відразу лягла спати. Дівчина встала, вмилася і заглянула на кухню,… Продовжити читання →

Ех, синку! Сам би пожив поряд із такою сумною і не доглянутою дружиною, то зрозумів би мене

– Тату, так не можна, – каже мені мій двадцятирічний син після того, як дізнався, що я збираюся розлучитися з його матір’ю. – Чому це? Я тебе виростив, матері її частину майна та заощаджень залишаю. Ну, не люблю я її… Продовжити читання →

─ Світлано, ти що, з глузду з’їхала? Ти що, мою матір вигнала? Ти куди її? ─ Та заспокойся ти. Твоя мама зараз їде додому. Її речі зараз десь між краєм міста і сільським клубом. Ілля хапав повітря, як риба, викинута на берег.

─ А знаєш, люба, мама права. Ти у нас дармоїдка, йди працюй! — гримнув Ілля на адресу здивованої дружини. Причому вдарив по столу так, що з краю підскочила ложка. Світлана заціпеніла. Вона абсолютно не знала, що йому відповісти. У її… Продовжити читання →

Оксано, не їдь в Італію. Там тяжко, то не твоє. Ти ніжна, ти не витримаєш. Я знаю, що кажу. Оксана зніяковіла: – Але ж ти сама справилася. Чому думаєш, що я не зможу? – Бо знаю тебе, – відрубала Ганна. – Краще сиди вдома. Оксана відчула дивний холод у серці. «Хіба ж то справжня подруга? – думала вона. – Чому вона мене відмовляє?» Минув рік. Оксана все-таки наважилася. Позичила гроші, оформила документи і поїхала. Спершу було страшно: інша мова, інші люди, чужий світ. Але їй пощастило: знайшла роботу в одній італійській родині. Господарі виявилися добрими, ставилися з повагою, платили справедливо

У селі всі знали: якщо хтось їде на заробітки в Італію, то неодмінно про це заговорять на лавках під хатами. Ще кілька років тому першою поїхала Ганна. Вона тоді всім казала, що треба мати силу, терпіння, і що далеко не… Продовжити читання →

-Ти одна, тобі влаштуватись легше, – сказала мама молодшій доньці, та випхала її з дому

– Катю, мене з дому виганяють, – сказала Ірина подрузі. Дівчата сиділи у літньому кафе. Був кінець травня, але погода ніби вирішила компенсувати людям три попередні дощові тижні. Народу в парку було багато – усі намагалися зловити перші промені майже… Продовжити читання →

– Катю, ти старша, ти маєш бути розумнішою! Наталя твоя сестра, ти не можеш її кинути напризволяще! – А ти можеш? Вона ж твоя улюблена донька! Забирай, та забезпечуй! – Відрізала Катя

– Катю, ти що, з рідної сестри гроші вимагаєш? – голос мами в слухавці був такий різкий, що Катя мимоволі відсунула телефон від вуха. Вона стояла на своїй тісній кухні, тільки-но повернувшись з роботи, а тут цей дзвінок. Мама явно… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑