Категорія Uncategorized

— Тату, ти не проти, якщо ми пару місяців поживемо в тебе? — невпевнено спитав Юрко батька

— Тату, ти не проти, якщо ми пару місяців поживемо в тебе? — невпевнено спитав Юрко батька. — Проти, — коротко відповів батько. Батьки Юри розлучилися десять років тому. Мати за два роки знову вийшла заміж, а батько так і… Продовжити читання →

А вже коли Микита одружився з Наталею – дівчиною з їхнього села, і один за одним у них зʼявилися дітки: дві дівчинки і хлопчик, так і зовсім Ангеліна відійшла на останнє місце. Усе найсолодше, найкраще насамперед віддавалося онукам від другої невістки. Саме для них Лідія Василівна відкладала з кожної зарплати копієчку, щоб у день народження порадувати дорогим подарунком. Саме про них завжди говорила з гордістю, хвалилася успіхами. А Ангеліни немов і не було

Лідія Василівна старшу онуку недолюблювала. Вина Ангеліни була лише в тому, що її мати – Ритка-вертихвістка. Саме так називала першу невістку Лідія Василівна. Рита була тонкою і дзвінкою, з копицею густого лляного волосся. На її лялькове личко з порцеляновою шкірою… Продовжити читання →

— Але ж я сама її придбала! Я заробила на цю сукню! Я мріяла про неї довго! — Олена розгублено подивилася на своє відображення. Щоб купити сукню мрії, вона відкладала гроші кілька місяців. І хоча його ціна була висока, воно того коштувало. Сукня була брендовою і сиділа на Олені ідеально, приховуючи те, що треба приховати, і роблячи акцент на тому, що потрібно підкреслити

— Олено! Ти навіщо нову сукню одягла? Забруднеш її, коли будеш прибирати за гостями! Прибери в шафу, доки не зіпсувала! — заявив Євген. Олена здивовано подивилася на нього, не чекаючи на нього. — Але я хочу гарно виглядати у свій день… Продовжити читання →

— Ух ти, яка… – прошепотів хлопець, немов боявся, що дівчина його почує. Він згадав, що в його речах, десь на антресолях є бінокль. — Почекай, почекай… – він рвонувся в передпокій, підхопивши табурет, і миттю знайшов на високих полицях у похідному рюкзаку старенький бінокль. Яке ж було його розчарування, коли спустившись на підлогу, він побачив, що дівчина навпроти зашторила свої фіранки

Сашко був у гарному настрої. Батьки купили йому невелику квартиру в двоповерховому будинку недалеко від його роботи. — Досить із нами телевізор дивитися, – серйозно сказала мати, – так ми тебе ніколи не одружимо. Домосід звичайнісінький! І в кого ти… Продовжити читання →

Розписали їх у сільраді, і всі гості прийшли в хату до батьків Матвія. Клавдія, коли переступила поріг хати й побачила накриті столи, навіть трохи була ошелешена. Усього було багато, а гості зраділи, коли побачили багато напоїв на столі. Господарі самі не пили і Матвій теж, але гості пили і веселилися, а мати Клавдії плакала від радості. Озиралася на всі боки й думала: — У який дім потрапила моя донька. На вікнах тюлеві фіранки, штори гарні, трюмо ледве не до стелі, меблі гарні, все гарно й добротно, Посуд гарний і дорогий

Увійшовши до свого будинку з двору, Клавдія втомлено опустилася на диван у кімнаті, і як завжди подивилася на стіну, де в рамці висіла фотографія чоловіка Матвія. Їй скоро шістдесят, живе одна у великому будинку, син із сім’єю далеко, він військовий… Продовжити читання →

“А що про маму казати? Вона ходить цілими днями по тролейбусу, квитки продає. Хіба це робота?” – боліла душа від образливих слів доньки…

Оксана уже тримала ручку дверей до кухні, щоб зайти. Але розмова, яка велась по інший бік, спершу насторожила, а потім до сліз засмутила жінку. — Тату, з української мови на післязавтра нам потрібно написати твір про роботу одного з батьків…. Продовжити читання →

Дружина саме наpiзала все на пoминальний обід, бо ж то була неділя, по донечці, хоч тільки вчора пoхoвaли, робили «дев’ятий день».Батько дівчинки не здивувався, коли біля його хати зупинився крутий джип. Розумів – це приїхали залагоджувати «справу»…

Батько Даринки не здивувався, коли біля його хати зупинився крутий джип. Розумів – це приїхали залагоджувати «справу». Дружина саме наpiзала все на пoминальний обід, бо ж то була неділя, по донечці, хоч тільки вчора пoхoвaли, робили «дев’ятий день». Батько Даринки… Продовжити читання →

Не вірте своїм дітям: 4 істини про безпечну й щасливу старість, про які не прийнято говорити

Якось бабуся з гіркотою мовила: «Старість — це не радість, це іспит, до якого ніхто не готується». Тоді всі тільки махнули рукою. Мовляв, не драматизуй. Мама казала: «Зате діти не залишать». І в її словах була така тиха віра, ніби… Продовжити читання →

— Не було. Ні квітів, ні подарунків, ні дрібничок. А браслетик із кільцем я сама собі купила нещодавно. Дуже цей комплект мені сподобався

— Та що з тобою не так, Марино? Мій брат витратив на тебе ціле майно, а ти не хочеш з ним спілкуватися! — обурювалася Оксана. Марина відчула себе ніяково. Насправді вона сходила на кілька побачень із братом Оксани тільки через те, щоб подруга… Продовжити читання →

Цілий ранок баба Зоя провела в тривозі. Вона кілька разів перераховувала зелененькі папірці. І щоразу, щойно брала їх до рук, з’являлося почуття радості, упереміш із жадібністю. Вона розділила папірці на три купки – по три в кожній, розірвала свою стару ситцеву головну хустку на три клаптики й загорнула в них купюри. Бабуся довго ходила хатою і подвір’ям із цими вузликами, не наважуючись кудись їх сховати. Нарешті один вона сунула в мішок із зерном, що стояв у коморі, другий пристебнула у внутрішню кишеню нового халата, що висів на кухні, а третій поклала під перину

Баба Зоя жила на краю села, де за сто метрів від її будинку красувався зелений гай. Повз село і гай проходила жвава шосейна дорога. Починаючи з травня і до осені в гай, де баба Зоя знала кожне деревце і кожен… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑