Категорія Uncategorized
“– Знаєш, Насте, – почала Тетяна вкрадливо, – ти щоразу приходиш на все готове! У чужу квартиру, за чужий стіл, на організоване кимось свято. І при цьому поводишся так, ніби заплатила за це зі свого гаманця! – Не подобається тобі… Продовжити читання →
“– Що? Вона на яхті за твої гроші, а ми тут із її дітьми вовтузимося? Ти сам про що думав, коли давав їй гроші? Якщо так, то завтра я з нашими дітьми їду на екскурсію, а ти розважай своїх племінників… Продовжити читання →
Яка ж у нього дружина страшна, як він із нею тільки живе… Марина плакала щодня. Хоча і це їй давалося важко. Обпалені повіки толком навіть закриватися не могли. Кожен вихід із дому давався їй важко. Як фізично, так і морально…. Продовжити читання →
– Ну ти прямо всі речі збираєш, Ілюша, – несхвально сказала мати. – Мамо, ну я що, за трусами та шкарпетками до тебе бігати буду? – Могли б і не поспішати … Скільки ти її знаєш, ту Марину свою. –… Продовжити читання →
– Та кому ти потрібна? – прокричав Павло. Потім плюнув і пішов. А вона до віконця підбігла і дивилася, як йде людина, з якою вони прожили 15 років. Вона думала, душа в душу. Але він перед відходом просвітив її: бо… Продовжити читання →
– Ти що, копаєшся в моїх речах? – А ти що, одружений? Вони дивилися один на одного. Він – у рушнику, тільки з ванної. Вона сидить на дивані біля його барсетки. Паспорт випав із її рук. Даша почувала себе так,… Продовжити читання →
– Не смій мене шантажувати! – закричала Наталя, хапаючись за одвірок. – Ти не маєш права так зі мною розмовляти! – Маю! – відрізала Валентина, не зводячи очей від документів, розкладених на столі. – Я тепер господиня у цьому будинку…. Продовжити читання →
Юрі скувало дихання, а під білою робочою сорочкою виступив холодний піт. Через сквер, де він присів, проплив натовп усміхнених підлітків. Юра глянув на них, наче здичавілий, немов не розумів, хто він, де перебуває і навіщо взагалі це все: життя, сміх,… Продовжити читання →
“– Тату, ти що, кота завів? – здивувалася дочка Людмила, яка приїхала на вихідні Петро Васильович із роздратуванням дивиться у вікно. Ось знову цей рудий кіт сидить на його грядках! Вже третій день поспіль. Спочатку помідори пом’яв, вчора в огірках… Продовжити читання →
Тетяна крутилася на кухні та поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її єдина племінниця! Стіл був накритий, а свіженький пиріг стояв під рушником. Марійку, доньку рідної сестри, Тетяна не бачила понад десять років. В її пам’яті вона залишалася… Продовжити читання →