Категорія Uncategorized

Якось мені довелося побачити одну незвичайну сім’ю. А потім я дізналася її історію. Та ще й з продовженням. Про це і хочу вам розповісти. Того разу наш поїзд їхав з моря до столиці. У мій вагон зайшла пара молодят. Високий… Продовжити читання →

Наталя прокинулася від наполегливого дзвінка мобільного телефону. За вікном ще не світало, на циферблаті тільки восьма хвилина на четверту. Перше серпня — понеділок, ранок. Поруч Віталій незадоволено застогнав, різко натягнув подушку на голову, намагаючись заглушити дратівливий звук. — Алло?.. —… Продовжити читання →

-Мамо, не плачте! Тепер все буде добре. Ви це забудете, як поганий сон, – шепотіла Ірина, вкриваючи колишню свекруху теплим пледом. – Завтра з Андрійком ми приїдемо за Вами і поїдемо до мене в село. Вам сподобається у нас, мамо…. Продовжити читання →

– Хто така Інна? Тимур завмер із філіжанкою кави в руці. На екрані його телефону світилося повідомлення: “Коханий, чекаю на тебе сьогодні о сьомій. Інна”. Карина стояла навпроти, – спокійна, зібрана. Тільки руки трохи тремтіли. – Карино, я… – Хто… Продовжити читання →

“А квіти я Людочці відвезу – вона ж так квіти любить… Таня витріщила очі. -Ти що? Людмили Іванівни вже два роки, як нема. Куди ти їх повезеш, на кладовище, чи що? Він погладив бороду. -Ага, вона чекає. Сама мені сказала,… Продовжити читання →

Додому йти Олена не хотіла, не хотіла почути слова: -Я покохав іншу! – хіба можна їх пережити, а тим більше зрозуміти? А як же діти? Вони так люблять батька. Ввімкнувши у квартирі світло, Микола переконався, що у будинку нікого немає…. Продовжити читання →

Це моя квартира! Кому хочу, тому й дарую! – Ах так?! — здійнявся Борис. – Тоді на нашу допомогу можеш не розраховувати! Все! Нема в мене матері! Була, та вся вийшла! Інні Григорівні було, звичайно, прикро чути таке, проте вона… Продовжити читання →

“Боргів у нього повно. Та й ця його… всі гроші з нього виманила. А дитина виявилася не його. Ось і вийшло так. Від неї пішов, а борги залишились – Що ти тут робиш? – Віра, прийшла з роботи, застала у… Продовжити читання →

– Марино, нам треба поговорити! Сергій увійшов до кухні з текою документів. Дружина стояла спиною, помішуючи борщ. – Поговорімо, – вона не обернулася. – Я подаю на розлучення. Половник брязнув об край каструлі. Марина повільно обернулася. – Нарешті! – Що…… Продовжити читання →

Вранці Вікторія встала раніше за всіх. Поставила чайник, заварила каву і сіла біля вікна. Темрява за вікном ще не розсіялася, тільки ліхтарі з вулиці ліниво блимали в калюжах. Було тихо. Занадто тихо, як перед бурею. У голові крутилися слова свекрухи…. Продовжити читання →