Оксана повернулася до рідного села у свій будинок. Добре, що ще не продала, адже майже повелася на вмовляння сина. Вже і покупця знайшли, але він виявився дуже примхливим. То гаража немає, то газу, ціна не влаштовує. А ціну син знижувати не хотів. Йому грошей треба багато. Точніше не йому, а його дружині Любі. Люба раптом … Читати далі
«Дашка у нас господиня золота», — заявила свекруха, заводячи непроханих гостей до моєї квартири. Але золото обернулося для неї несподіваним сюрпризом… …Даша була не просто розумною дівчиною, а й мала той рідкісний, кришталево чистий характер, який дозволяв їй виходити переможницею навіть із найбезнадійніших життєвих баталій. Вона багато читала, мала феноменальну пам’ять і свято вірила в … Читати далі
Я прямувала на побачення з Миколою з цілком спокійним настроєм: його анкета на сайті знайомств виглядала обнадійливо, 32 роки, айтішник, «любить подорожувати, слухає джаз і обожнює котів». У переписці він справляв враження вихованого, хоч і трохи млявого співрозмовника: ініціативу здебільшого проявляла я, але вирішила, що це типова сором’язливість людини технічного складу. Я уявляла нашу зустріч … Читати далі
У Марка Бондаренка була усмішка, яка ніколи не доходила до очей. Відпрацьована, майже архітектурна — така, що мала переконувати всіх довкола: перед ними опора громади, порядна людина, наріжний камінь родини. Стоячи в передпокої маминого будинку на різдвяну вечерю, він носив цю усмішку, наче свіжий шар фарби на гнилому паркані. — Радий тебе бачити, Олено, — … Читати далі
Оля, а що це у тебе? — Віталій, досить причмокуючи після третьої чарки домашньої наливки, раптом простяг руку і відчутно, по-господарськи ущипнув мене за бік. Прямо над поясом спідниці, там, де тканина трохи натягувалася, коли я сиділа. Він зробив це при гостях, голосно і зовсім безсоромно. — Віталь, ти що? — я спробувала м’яко відсунути … Читати далі
— Губу розкатала, — пробурмотів собі під ніс Захар. — Що ти сказав? — витріщила очі мати. Вона навіть підвелася з табурета. — Я сказав, пристебни губу, мамо, щоб по колінах не шльопала, — зло виплюнув Захар… …— Ти в своєму розумі, дівко? Навіщо тобі ціла дача? Вероніка притиснулася до спинки звичайного кухонного стільця. Онука … Читати далі
Вчора мій хлопець сказав мені: — У суботу збираються хлопці. Ти зможеш поїхати до батьків? Я завмерла, тримаючи в руках чашку: — Сергію, знову? — Ну так. Раз на місяць збираємося, ти ж знаєш, — відповів він. Я знала. Раз на місяць друзі приходять до нас грати в настільні ігри, і щоразу він просить мене … Читати далі
Ганна Петрівна стояла посеред своєї крихітної кухні на дачі, тримаючи в руках стару алюмінієву каструлю з гарячою водою. Пара підіймалася вгору, осідаючи конденсатом на потемнілих від вологості шпалерах. Надворі вже панував прохолодний вересень, і стіни старого будиночка тримали тепло не краще, ніж сито тримає воду. Вона згадувала вчорашній візит зятя. Нова машина — блискуча, срібляста, … Читати далі
— Ти вимагаєш, щоб я вийшла з декрету через три місяці, бо тобі «важко тягнути» аліменти й іпотеку колишньої дружини?! Ти хочеш, щоб я працювала й кинула немовля, аби тільки твоя колишня не влаштувалася на роботу?! Ти зовсім втратив совість! — кричала Олена на чоловіка, і кожне слово било його по обличчю, як ляпас… …— … Читати далі
— Ти з глузду з’їхав? Ілля, на вулиці мінус п’ятнадцять! У дитини ніс уже синій! Двері та вікна Світлана міцніше притиснула до себе півторарічного Артема, намагаючись укрити його під пахвою свого пуховика. Хлопчик хникав, розмазуючи сльози по холодних щоках. — Свєта, не починай, — Ілля вже відчиняв дверцята машини, не дивлячись на дружину. — Мама подзвонила, у … Читати далі