Вчора мій хлопець сказав мені: — У суботу збираються хлопці. Ти зможеш поїхати до батьків? Я завмерла, тримаючи в руках чашку: — Сергію, знову? — Ну так. Раз на місяць збираємося, ти ж знаєш, — відповів він. Я знала. Раз на місяць друзі приходять до нас грати в настільні ігри, і щоразу він просить мене … Читати далі
Ганна Петрівна стояла посеред своєї крихітної кухні на дачі, тримаючи в руках стару алюмінієву каструлю з гарячою водою. Пара підіймалася вгору, осідаючи конденсатом на потемнілих від вологості шпалерах. Надворі вже панував прохолодний вересень, і стіни старого будиночка тримали тепло не краще, ніж сито тримає воду. Вона згадувала вчорашній візит зятя. Нова машина — блискуча, срібляста, … Читати далі
— Ти вимагаєш, щоб я вийшла з декрету через три місяці, бо тобі «важко тягнути» аліменти й іпотеку колишньої дружини?! Ти хочеш, щоб я працювала й кинула немовля, аби тільки твоя колишня не влаштувалася на роботу?! Ти зовсім втратив совість! — кричала Олена на чоловіка, і кожне слово било його по обличчю, як ляпас… …— … Читати далі
— Ти з глузду з’їхав? Ілля, на вулиці мінус п’ятнадцять! У дитини ніс уже синій! Двері та вікна Світлана міцніше притиснула до себе півторарічного Артема, намагаючись укрити його під пахвою свого пуховика. Хлопчик хникав, розмазуючи сльози по холодних щоках. — Свєта, не починай, — Ілля вже відчиняв дверцята машини, не дивлячись на дружину. — Мама подзвонила, у … Читати далі
– Скажи синові, хай поступиться Сергійку місцем, – вимагала зовиця. Наталя не одразу зрозуміла, що фраза адресована їй. Літак ще злетів, а Ярослав біля вікна вже роздивлявся льотне поле. А Сергій, син Маї, сидів через прохід і колупав підлокітник. – Що, вибач? Мая цокнула язиком. – Ярослав на рік старший. Він повинен поступитися молодшому! Наталя подивилася на … Читати далі
— Більше ні копійки тобі не перекажу, мамо. Ти все одно витрачаєш не на себе, а на своїх проблемних родичів… …— Мамо, у тебе борг за комунальні послуги? Я ж тобі переказувала гроші. Тиша в трубці тривала секунду, але цього вистачило. — Ой, донечко, ти не переймайся, я їх Лідії Іванівні відправила… У них знову … Читати далі
-Світлано, щось ти непривітна якась? Може, в будинок запросиш? Що ж я, все на вулиці тобі розповідати буду? -Ну, ходімо в хату. Вечеряти будеш? -Не відмовився б Григорій витяг важку сумку з автобуса. -Ох і спека цього року! – подумав він. Чоловік озирнувся. Таке знайоме і водночас забуте місце. Потрібно подумати, де зупинитися. Йти одразу … Читати далі
Бежеве кашемірове пальто, за яке Лера віддала три свої премії, безформною купою лежало на пуфі у передпокої. На правому лацкані зяяла величезна фіолетова пляма, а трохи нижче тканина була пропалена аж до самої підкладки. Оцінка квартири Інна стояла біля дзеркала, недбало поправляючи волосся, і в її позі не було ані краплі каяття. Лера чекала хоч … Читати далі
— Аліно, на суботу нічого не плануй… — чоловік, Іван Петрович, відсунув тарілку й, не дивлячись на дружину, додав: — Я запросив колег. Покажемо їм новий будинок. Новосілля влаштуємо. Аліна, яка стояла біля плити, обернулася й здивовано подивилася на чоловіка. — Колег? До нас? Це ти щойно вирішив? Чи ставиш мене перед фактом? — Та … Читати далі
Запах свіжої фарби, дорогого ламінату та тонкий аромат кави — так пахло щастя Олени. Вона сиділа на підвіконні величезного панорамного вікна в їхньому новому будинку і гортала на планшеті каталоги італійських меблів. Будинок, подарований її батьками, Віктором та Іриною, був ідеальним. Три кімнати, простора вітальня, тераса, що виходила у молодий яблуневий сад. Віктор, власник великої … Читати далі