Категорія Uncategorized
Олена їхала вечірньою електричкою додому в засмученому настрої і думала: “Чорт мене підштовхнув поїхати сьогодні на дачу, адже я не хотіла, але всупереч своїй інтуїції, зібралася і поїхала”. А інтуїція Олену ніколи не підводила, ще коли збиралася на дачу, інтуїція… Продовжити читання →
– Ти коли збираєшся з’їжджати, Мариночко? Мама стояла в дверях кухні, спершись на одвірок. У її руках – чашка з чаєм, а в голосі – байдужість, змішана з чимось майже зневажливим. – У сенсі… з’їжджати? – Марина повільно відвернулася від ноутбука,… Продовжити читання →
– Здрастуйте, ви Тамара Іванівна? – Запитав тихий жіночий голос по телефону. – Так, це я! Чим можу бути корисна? – Я ніяк не можу додзвонитися до вашого сина, у нього що номер змінився? – Жінка, ви спершу переставтеся і… Продовжити читання →
— Ліза, ми не візьмемо багато. Запакуй нам у дорогу свій фірмовий пиріг і пару баночок варення, — ліниво потягнувся Гліб з посмішкою на обличчі. Ліза дивилася на гостя, не вірячи в таку нахабність. Як він міг так безсоромно просити?… Продовжити читання →
— Хто ви?! Юлія застигла в дверях власної квартири, не вірячи своїм очам. Перед нею стояла незнайома жінка років тридцяти з невеликим хвостиком, а за її спиною маячили двоє дітей — хлопчик і дівчинка, які з цікавістю розглядали несподівану гостю…. Продовжити читання →
“-Ти мені більше не дочка. Хто він і звідки невідомо. Мені соромно за тебе. Переселяйся в бабину хату і живи, як доросла. Відчуй відповідальність за свої вчинки – Оля, чула? До нас людей у відрядження на допомогу нашим привезли. Давай… Продовжити читання →
— Мамо, тобі немає чим платити за квартиру! — Знаю, донечко, але розумієш, вчора Раєчка дзвонила і… — Знову?!! — розлютилася Юля. — Знову, — підтвердила мати і сумно зітхнула. — Ото Бог дав родичів! Чому вони такі непутящі, та… Продовжити читання →
— Тільки, будь ласка, не лізьте до нього. Посидьте спокійно, я швидко, — попередила невістка. — Він у вас як музейний експонат? Дивитися можна, торкатися — не можна? — Валентина поспішно знімала взуття. — Валентина Сергіївна, давайте без сарказму, добре?… Продовжити читання →
Олеся ненавиділа всіх. А особливо свою матір. Вона точно знала, що коли виросте і вийде звідси, то обов’язково її знайде. Ні, вона не збиралася кидатися їй на шию і кричати: — Привіт, мамусю!! Вона збиралася трохи поспостерігати, а потім помститися… Продовжити читання →
— Вань, ну навіщо тобі одружуватися? Далася тобі ця Юлька! Вона ж доросла, старша за тебе, ну навіщо вона тобі? Аліна вимовила ці слова з образою, а на останньому слові її голос затремтів. — Аля, а ну відчепися від нього!… Продовжити читання →