— Вибач, Олено, я йду. Зустрів іншу.
— Вибач, Олено, я йду. Зустрів іншу. Вона дасть мені те, чого не змогла ти, — вона вже на четвертому місяці, буде син. Тільки давай без сцен, пакувати речі й так важко, — Іван кинув ці слова через плече, немов непотрібний чек із супермаркету. Він зачинив двері, забравши з собою шість років її життя, надій … Читати далі