Людмила Петрівна набрала номер свого сина. – Дмитрику… – почала вона. – Ти не міг би завтра приїхати? Поговорити треба. – Щось сталося? – запереживав Дмитро. – Ні, нічого такого, – жінка помовчала. – Просто… Скучила… Насправді Людмила Петрівна просто не могла так більше! Тридцять сім років вона прожила в цьому будинку. А тепер… Наступного дня, коли син приїхав, вона довго не могла розпочати розмову. Пригощала пиріжками, розпитувала про внуків, роботу… – Мамо, – не витримав Дмитро. – Що таке? Жінка зітхнула. – Сину, я тут подумала… – почала вона і замовкла. – Мамо, та кажи вже, що в тебе тут сталося?! – син не розумів, що відбувається

Людмила Петрівна набрала номер свого сина. – Дмитрику… – почала вона. – Ти не міг би завтра приїхати? Поговорити треба. – Щось сталося? – запереживав Дмитро. – Ні, нічого такого, – жінка помовчала. – Просто… Скучила… Насправді Людмила Петрівна просто не могла так більше! Тридцять сім років вона прожила в цьому будинку. А тепер… Наступного … Читати далі

– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть не обернувся, коли Марина зайшла. – Сідай, – сказав він. Марина обережно сіла на стілець. – Ну що, голубонько, – раптом сказала Інна. Знаєш, я ж бачу, як ти на мого чоловіка дивишся! Як крутишся тут постійно! – Інно Володимирівно, про що ви? – Марина не розуміла, що відбувається

– Маринко, зайди до мене, – подзвонив Марині її начальник – Андрій Михайлович. Дівчина поправила комірець блузки, обсмикнула спідницю і пішла до директора. У його кабінеті пахло дорогими жіночими парфумами. За столом сиділа Інна – дружина начальника і недобре дивилася на Марину. Сам Андрій Михайлович стояв біля вікна, поклавши руки в кишені штанів. Він навіть … Читати далі

Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав розповісти їм дуже неприємну новину… Чоловік зайшов у підʼїзд і подзвонив у двері квартири батьків. Йому відкрив батько. Чоловік чомусь був дуже сердитий. – Привіт, – сказав він синові. – Добре, що ти прийшов. Заходь давай… – Привіт, тату, – кивнув Сергій, а в самого в голові промайнуло: – Невже їм уже хтось сказав? – Мама вдома? – запитав він. – Вдома, вдома, – невдоволено відповів батько. – Куди ж вона подінеться?! Сидить он, як примхлива пані. – Ти про що? – не зрозумів Сергій. – Що з тобою, тату? – А те що все, з мене досить! – раптом вигукнув той. Сергій не розумів, що відбувається

Сергій їхав до батьків з важким серцем. Він мав розповісти їм дуже неприємну новину… Чоловік зайшов у підʼїзд і подзвонив у двері квартири батьків. Йому відкрив батько. Чоловік чомусь був дуже сердитий. – Привіт, – сказав він синові. – Добре, що ти прийшов. Заходь давай… – Привіт, тату, – кивнув Сергій, а в самого в … Читати далі

Ліда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття і пройшла до спальні. – Ще спить мій коханий, – усміхнулася вона, побачивши Андрія в ліжку. Вона хотіла було розбудити Андрія ніжним поцілунком, порадувати його. Раптом дружина помітила, що в ліжку лежало двоє. – А це ще що? – здивувалася вона. Ліда рішуче забрала ковдру з ліжка і остовпіла від побаченого

 Ліда була у відрядженні вже два тижні і зрозуміла, що дуже скучила за своїм чоловіком. Вона взяла квитки і приїхала посеред тижня, сюрпризом, буквально на два дні. Ліда приїхала рано-вранці, відчинила двері своїм ключем, тихенько скинула в темряві коридору взуття і пройшла до спальні. – Ще спить мій коханий, – усміхнулася вона, побачивши Андрія в … Читати далі

Петро повернувся додому з роботи. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала Ніна, коли чоловік зайшов на кухню. – Не відмовлюся, – відповів він. Ніна розігріла вечерю, поставила на стіл. Петро повечеряв, а потім уважно подивився на дружину. – Я хочу розлучитися! – заявив він. Ніна вирішила, що це жарт, і навіть хмикнула у відповідь. Але, подивившись на чоловіка, зрозуміла, що він говорить серйозно. – Петро, що сталося? – спитала Ніна. – А то ти не знаєш! – уїдливо сказав чоловік. – Петро, я правда нічого не знаю! Поясни! – Ніна здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Петро повернувся додому з роботи. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала Ніна, коли чоловік зайшов на кухню. – Не відмовлюся, – відповів він. Ніна розігріла вечерю, поставила на стіл. Петро повечеряв, а потім уважно подивився на дружину. – Я хочу розлучитися! – заявив він. Ніна вирішила, що це жарт, і навіть хмикнула у відповідь. Але, … Читати далі

Наталя приїхала у квартиру своєї матері, якої нещодавно не стало. В квартирі бабусі Ганни зараз жив син та невістка Наталки. Жінка хотіла забрати деякі речі матері. Двері були відчинені, Наталя тихенько зайшла. У спальні було чути голос Насті, невістка розмовляла з кимось по телефону. – Не буду їй заважати, – вирішила Наталя, і вже хотіла було зайти у кімнату матері, як раптом її увагу привернула одна фраза невістки. Наталя підійшла ближче до спальні невістки та сина, тихенько причаїлася, прислухалася до розмови Насті… і аж рота відкрила від почутого

— Алло, Наталко, ти не можеш приїхати, мені щось недобре. Денис із Настею залишили мені Вітю і пішли в гості, не можу додзвонитися до них. — Знову лишили? Та що це таке! Зараз приїду, мамо. За півгодини Наталка була у мами. – Тиск піднявся, не можу ніяк знизити. Голова важка… — Може швидку викликати? – … Читати далі

– Валю, приготуй щось на стіл, – Захар зайшов до дружини на кухню. – Сьогодні до нас у гості прийде мій товариш з дружиною. – А ти попередити раніше не міг? – обурилася дружина. – Валю, ти ж така чудова господиня, ти впораєшся, – лестився Захар. Валентина здалася і взялася за готування. Через декілька годин у двері подзвонили. Захар зустрів гостей і провів їх у зал. – Ну, що там Валю? Все готово? – чоловік повернувся на кухню. – Так, – підтвердила дружина. Валентина поставила супниці на тацю і віднесла гостям. Гості відкрили кришки в супницях і застигли від побаченого

– Валю, приготуй щось на стіл, – Захар зайшов до дружини на кухню. – Сьогодні до нас у гості прийде мій товариш з дружиною. – А ти попередити раніше не міг? – обурилася дружина. – Валю, ти ж така чудова господиня, ти впораєшся, – лестився Захар. Валентина здалася і взялася за готування. Через декілька годин … Читати далі

– Мама з татом приїжджають, – раптом сказала Ганна своєму коханому. – Вони дуже хочуть познайомитися з тобою. Григорій, який намазував джем на тост, застиг. – Чудово, – сказав він. – Я теж з нетерпінням чекаю зустрічі. Але Ганна побачила, як він напружився… Наступний тиждень пролетів як один день. І ось настав день X. Ганна нервово поправляла скатертину на столі, коли пролунав дзвінок у двері. – Я відкрию, – сказав Григорій. Він відчинив двері, і на порозі з’явилися батьки Ганни. На мить запала тиша. Мама Ганни, Олена Петрівна, застигла з відкритим ротом, а батько, Роман Миколайович, насупився

 – Мама з татом приїжджають, – раптом сказала Ганна своєму коханому. – Вони дуже хочуть познайомитися з тобою. Григорій, який намазував джем на тост, застиг. – Чудово, – сказав він. – Я теж з нетерпінням чекаю зустрічі. Але Ганна побачила, як він напружився… Наступний тиждень пролетів як один день. І ось настав день X. Ганна … Читати далі

Світлана була на роботі, коли зателефонувала її подруга Ганна. — Світлано, привіт! Як справи? Можеш говорити? – одразу запитала вона. — Привіт. Так, можу. Все гаразд у нас, ти як? Як діти? – відповіла Світлана. — У нас також все нормально. Слухай… Не моя справа, ​​але не можу мовчати. Не знаю як це розуміти, – намагалася почати неприємну розмову Ганна. – Ганно, ти мене хвилюєш? Щось сталося? – насторожилися Світлана. – Я сьогодні дещо побачила, і вважаю неправильним приховувати це від тебе, – несподівано додала Ганна, зібралася з думками і все розповіла подрузі. Світлана вислухала її і ахнула від почутого

Світлана була на роботі, коли зателефонувала її подруга Ганна. — Світлано, привіт! Як справи? Можеш говорити? – одразу запитала вона. — Привіт. Так, можу. Все гаразд у нас, ти як? Як діти? – відповіла Світлана. — У нас також все нормально. Слухай… Не моя справа, ​​але не можу мовчати. Не знаю як це розуміти, – … Читати далі

Андрій приїхав відвідати свою матір. – Мамо, нам треба серйозно поговорити, – заявив син з порога. – Заходь, я чаю зроблю і поговоримо, – сказала мати. – Мамо, а ти можеш ще покликати свою сусідку Валентину Йосипівну, – несподівано додав Андрій. – Ця справа стосується вас обох. – Добре, – відповіла мама. Через декілька хвилин Валентину Йосипівна, мама Андрія та Андрій сиділи на кухні. – Про що ти хотів поговорити? – запитала мати. – Я хочу вам показати одне відео, – Андрій дістав свій телефон, ввімкнув відеозапис і повернув екран до матері та сусідки. Жінки глянули на екран телефону і остовпіли від побаченого

 Андрій приїхав відвідати свою матір. – Мамо, нам треба серйозно поговорити, – заявив син з порога. – Заходь, я чаю зроблю і поговоримо, – сказала мати. – Мамо, а ти можеш ще покликати свою сусідку Валентину Йосипівну, – несподівано додав Андрій. – Ця справа стосується вас обох. – Добре, – відповіла мама. Через декілька хвилин … Читати далі