І ось їх знову звела доля.

“І ось їх знову звела доля. Тільки тепер із радісного приводу. Діти, яких могло й не бути, збираються одружитися. Чи це не знак долі? У коридорі жіночої поліклініки на лаві сиділа жінка похилого віку. Поруч із нею сиділа щупла дівчинка, років 15-ти, у короткій спідниці, з-під якої стирчали гострі коліна. Бабуся привела онучку на аборт. … Читати далі

“А ти знаєш, де зараз твій чоловік?

Оля стояла біля плити і пекла млинці. Поруч на табуретці, підібравши під себе одну ногу, сиділа Віра. Чоловіки жінок, які дружили ще зі школи, з самого ранку поїхали на два дні на риболовлю, і Віра, користуючись нагодою, напросилася в гості до Олі. Подругами вони ніколи не були. Тому Олю, м’яко кажучи, здивував візит ледве знайомої … Читати далі

“– Значить, з якоюсь тіткою Марією дітям краще, ніж із рідною бабусею?! – Обурилася свекруха

– Алло, Олено Ігорівно, ну ви де? Ви ж обіцяли прийти посидіти з дітьми… Ми на вас чекаємо, між іншим, уже годину! – Галя роздратовано дивилася на годинник, розмовляючи зі свекрухою. – Галю, у мене тиск підскочив, так почуваюся погано… Я не прийду… – голос Олени Ігорівни був ніби навмисне слабким і втомленим. – Тиск … Читати далі

Тиждень тому телефонує свекруха.

“— Як куди? Яке сісти? Сидить рідня, а вас допомагати покликали, гаразд ще ти, а мати твоя яке відношення до моєї сестри має? – свекруха обурилася, зробила це голосно, так, що всі обернулися Нещодавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили жити разом … Читати далі

Я прокинулася від схлипувань дочки.

“Я прокинулася від схлипувань дочки. Вона стояла в піжамі біля гаража, тримаючи в руках порожній ланцюжок із ключем від замку. Велосипеда не було. Свекруха просто забрала назад свій подарунок Нещодавно свекруха подарувала нашій п’ятирічній дочці новий рожевий велосипед. Блискучий, з білими колесами та кошиком у формі серця. Він коштував недешево, і ми з чоловіком заздалегідь … Читати далі

І стало страшно.

“І стало страшно. Страшно від того, як легко виносимо вирок, не знаючи всієї правди. Як засуджуємо і клянемо, впиваючись своєю правдою… Того дня ми ховали Раїсу Петрівну. Тиху, непомітну нашу Петрівну, яка все життя, здавалося, тільки й робила, що чекала. То чоловіка з-за ґрат, то сина з армії, а потім… потім просто чекала на сина … Читати далі

Ми за грошима!

“– Ми за грошима! – оголосила мама Віктора. – За якими? – Як за якими? Які ми вам на весілля давали! Вам же дарували! Ось і поверніть борги! – не зважаючи на невістки, жінка пройшла до кімнати, звідки вийшов Віктор з уже готовою пачкою грошей. – Та годі тобі! Ну чого ти? Ну, з ким … Читати далі

Мамо, ну що дивишся?

 “– Мамо, ну що дивишся? Дай пройти! – безцеремонно заявила молода жінка. – А ви хто, власне? Я вас не знаю, жінко! А милостиню ми не подаємо! Ідіть, поки я не викликала поліцію! – Безцеремонно зачинила двері мати – Аня, ти її годувала? Що вона в тебе весь час плаче, може мокра? Ти перевіряла? Чи … Читати далі

Іра, нам потрібні гроші на утримання твоїх дітей!

“– Іра, нам потрібні гроші на утримання твоїх дітей! – Сказала невістка без передмов. – Ой, Тетяно, та що ти все про гроші? – засміялася вона. – Діти ж не в готелі мешкають, а в сім’ї! – У сім’ї, але не безплатно! – Твердо відповіла Тетяна. – Ми вже витратили на них дуже багато! Тетяна … Читати далі

З вами говорить Юрій.

“– З вами говорить Юрій. Я – чоловік коханки вашого чоловіка – Алло. Це Ганна? – Так, я вас слухаю. – З вами говорить Юрій. Я – чоловік коханки вашого чоловіка. Аня сперлася на візок з продуктами і намагалася зрозуміти, хто ж їй дзвонить. Але в голові луною перегукувались слова: «Коханка чоловіка. Коханка чоловіка». – … Читати далі