Ключ повернувся у замку, клацнув звично. Вечірня втома розливалася по тілу, але передчуття домашнього затишку її заспокоювало. Ліза стягнула туфлі у передпокої, кинула сумку на стілець. Тиша. Денис зазвичай зустрічав її з роботи, але сьогодні його не було видно. Вона пройшла до вітальні. Чоловік сидів на дивані, дивлячись у телефон. Навіть не підійняв голови. – … Читати далі
Коли син відчинив двері, Людмила з порога злякано запитала: – Ти один? – Так… – здивувався Євген. – А Оксана?! Де ж вона? Вона що вже пішла? – Ну, звичайно… – син з подивом дивився на матір. – Значить, я не встигла… – приречено сказала Людмила, пройшла до кімнати та стомлено присіла на куток стільця. … Читати далі
– Я на тридцять років закінчення інституту не піду, у мене потім депресія буде. Нехай ідуть ті, хто щороку ходили, їм не помітно, як вони змінилися, – на дзвінок єдиної подруги прокричала в телефон Надія. – А ти як зараз виглядаєш, що так боїшся? – здивувалася Маргарита. – Ми ж ніби з тобою років п’ять … Читати далі
– Бурмотіла мати, спускаючись сходами під’їзду. – Я ж говорила! Я ж попереджала! Але ж вони розумні! Ось самі й висьорбуйте тепер! – Ти зла, меркантильна, безсердечна! – випалила дочка. – Я?! – Ти! Ельвіра Юріївна різко підвелася і вискочила з квартири дочки, сильно грюкнувши дверима. – Допомагаю, допомагаю, і я ще погана! – бурмотіла … Читати далі
“-Дівчинку я тобі не залишу. Тобі вона не потрібна, а твоїй бабі тим паче. Не буде їй життя. Ми тепер будемо у великому місті жити, не об’їсть вона нас Олена поралася по господарству. -Дочко, ти поросятам їсти дала? – почувся голос батька. -Дала… -А курям просо насипала? -Насипала… -Іди тоді, корові сіно поклади, – говорив … Читати далі
– Де тебе носило? Коханця завела? -Вимітайся звідси! – Скипіла Ольга. – І щоб духу твого тут не було! – Дівчата наша Ольга Василівна на орендованій квартирі живе. -Ось це новина! -А що?! Начальницею стала та розлучилася зі своїм. Навіщо він їй такий безперспективний потрібен? Ольгу підвищили. Наразі вона начальник відділення поштового зв’язку. Вітер змін … Читати далі
“– Жодних документів? Ані імені, ані адреси? – Ні, – відповіла літня санітарка, хитаючи головою. – Знайшли його у парку, на лавці. Температура тіла мало не пішла в мінус. Диво, що не замерз на морозі – Жодних документів? Ані імені, ані адреси? Олена спохмурніла, переглядаючи медичну карту пацієнта. Її голос звучав рівно, але в очах … Читати далі
– Мало не попався! – говорив чоловік приглушеним голосом. – Ти уявляєш, Ольга вчора побачила, як я на зупинці висаджував Василину. Я думав, що вмить посивію, але все обійшлося. Вдалося виправдатися. По шкірі Ольги поповзли мурашки. Вона взяла машину чоловіка, оскільки її автомобіль перебував у ремонті, а треба було поїхати до передмістя та відвідати батьків. … Читати далі
“– А тобі навіщо у селі гроші? – Здивовано запитала дочка Тетяна Олексіївна поверталася додому із роботи. Останнім часом їй було неприємно перебувати вдома. Дочка одружилася і молода сім’я оселилася в неї. Тимчасово – на три місяці! Але жили вже цілий рік після закінчення цього терміну. Вона розуміла, що жити їм нема де, тому й … Читати далі
– Доню, а ти де? – Мамо, де мені бути? Звичайно, я вдома. Вечерю готую. Онуки тобі привіт передають. – Правду мені кажи. Я з онуками та твоїм чоловіком ходила в кіно, а зараз ми всі у вас вдома. У мене тебе також нема. Де ти? Славко був зразковий сім’янин, і жодного разу не зраджував … Читати далі