– Зіно, ну не переживай ти так! Я розумію, що в селі, тобі міській , буде важко. Але я допоможу! – вмовляв дівчину Дмитро. – Я все знаю. Впораюся сам. Ти тільки поруч будь! Дівчина була в замішанні.Навіщо ж закохалася в сільського! Та ще й як? До тремтіння в колінах! Їй вже двадцять вісім і … Читати далі
У квартирі-студії, де жив Василь Петрович, смерділо дешевою локшиною швидкого приготування і застарілою самотністю. Господар сидів біля вікна в єдиному вцілілому кріслі і дивився на порожню вулицю. – Що тепер? – буркнув він сам собі. – На що жити будеш? Роботи не було вже півроку. Дружина Светка пішла до сусіда місяць тому. Забрала все, навіть … Читати далі
Ірина слухала і не могла повірити своїм вухам. Вони сиділи в маленькому кафе біля метро – звичайне місце, де вони з мамою зустрічалися кілька разів на місяць за кухлем чаю. Осінній дощ барабанив по вікнах, у залі пахло свіжими булочками та кавою. Але весь цей затишок в одну секунду звалився, коли мама сказала свою геніальну … Читати далі
— Я підлогу мити ходжу в крамницю під будинком, ту, що в нас на першому поверсі. Мої батьки зі своїх крихітних пенсій нам гроші підкидають, бо думають, що ми ледь кінці з кінцями зводимо. А ми, виявляється, багатії! Христина аж тремтить від люті. Вона тепер і гадки не має, як далі ділити стіл і долю … Читати далі
На цвинтарі пахло сирою землею та чужим горем. Зінаїда стояла осторонь натовпу – досить близько, щоб бачити труну, досить далеко, щоб не заважати. Її ніхто не запрошував. Але вона все одно прийшла. Місяць тому її найняли доглядати Регіну Войтюк – жінку, яку ін сульт прикував до ліжка. Місяць вона перевертала її кожні дві години, міняла … Читати далі
– Кохана, нагадую, що Юрко – твій син. Не мій. І йому вже тридцять. Якщо хоче жити у просторій квартирі, хай сам за неї платить. Я на ваш кредит на квартиру більше витрачатися не буду… – Миколо, вибач, я спізнюся трохи. Затори на дорогах, – сумно сказала Оксана. – Нічого страшного, – відповів чоловік. – … Читати далі
— Анно Михайлівно, зберіть особисті речі. Ви більше не працюєте в компанії. Ігор навіть не відірвав погляду від екрану монітора, вимовивши це спокійно, ніби йшлося про когось стороннього. Дванадцять років спільної праці, дванадцять років пліч-о-пліч — а тепер він говорить так, ніби їх нічого не пов’язувало. — Що ти маєш на увазі? — Анна завмерла на … Читати далі
Майже цілу ніч Галина не спала. О 2-й годині ночі чоловік боляче тицьнув її у бік і вилаявся, – Припини хропіти, дістала! Так, Галина почала похропувати уві сні, коли спала на спині, але раніше чоловік акуратно перевертав її на бік і все. Тепер же, голосно обурюючись, він її грубо штовхає або тицяє. У нього нерви … Читати далі
― Олександре, чому ти не береш трубку? Я тобі кілька днів не можу додзвонитися! Вже почала хвилюватися. ― Мамо, все добре! Я відпочивав, тому не міг взяти трубку, там не було зв’язку. ― Де «там»? Куди ти їздив? Сашко зітхнув, розуміючи, що зараз мама буде сердитися. Але брехати він не любив, та й не бачив … Читати далі
— Сергію! Твоя сестра дзвонить! — крикнула Яна чоловікові, помітивши, що на журнальному столику у вітальні завібрував, «затанцював» під заливисту мелодію новенький телефон. — Сергію! Яна виглянула з кімнати, але чоловіка не було. «Дивно, тільки що на кухні картоплю чистив…» — подумала дружина і відповіла на дзвінок. — Привіт, Янчик! Рада тебе чути, з наступаючим … Читати далі