Uncategorized

Тридцятого грудня, за пів години до одинадцятої ранку, у дверях роздався стукіт. Оксана витерла руки об фартух і пішла відчиняти, уже серцем відчуваючи, кого побачить на порозі. Передчуття не обмануло. — Здрастуй, Оксано. А Костик удома? Галина Іванівна стояла на порозі у своєму незмінному пальті з норковим коміром, при повному параді: сірі очі підведені, губи … Читати далі

Христина плескала в долоні і стрибала від щастя. У великій подарунковій коробці з решітчастим верхом і великим рожевим бантом лежало маленьке  цуценя. Подарункові кошики Нарешті збулася її мрія! Раніше вона була байдужа до собак, але з якогось часу мати собаку стало модно. І вона почала вмовляти свого молодого чоловіка. Вони недавно відіграли весілля, житло у них … Читати далі

Дім вашої матері! Як ділити будете. Ви ж у місті, вам навіщо? Та й вашій сестрі не потрібен він. А нам тут все знадобиться Олена Петрівна навесні повернулася у свою невелику хатину в селі. Ще місцями лежав сніг, але було досить тепло. Сімдесятирічна жінка була ще досить активною. Вона занесла свою велику валізу на коліщатках … Читати далі

– О, які люди! – Сказала Ольга зустрівшись з ними біля входу в готель. – А ви сюди? Який збіг! Ми так мало зустрічаємось, от і відпочинемо всі разом. – Олексію, що це означає? Ти все знав? Ти мені спеціально не сказав? Ти ж обіцяв. – Мама так хотіла разом усією родиною відпочити. – А … Читати далі

– Божевільна! – заверещала Ніна. – Там мої речі! Мої сукні! – Та що ви кажете? – відповідаю спокійно, а сама вже другу валізу тягну на балкон. – От невдача! Ну, нічого, підберете. Тільки швидше, бо безхатьки рознесуть! Він був просто котом. Брудним, ледве живим, з підворіття, якого всі радили викинути. Але Варя виходила його … Читати далі

— Принесу я тобі, Христино, кавалок ковбаси і пів мішка картоплі, бачте, влаштувала тут через їжу скандал! — прогримів дід Петро, входячи в хату так гучно, що двері аж заскрипіли, а курява з сіней піднялася хмарою. Христина стояла біля печі, тримаючи в руках велику дерев’яну ложку, якою щойно мішала борщ. Обличчя її було червоне — … Читати далі

Юрко вибіг із під’їзду, і швидко попрямував у бік магазину. Він поспішав до закриття, бо вечеряти без  хліба не хотілося. Біля входу в магазин стояла маленька дівчинка років чотирьох, і притискала до себе маленьке  цуценя.  – Тітко, купіть, будь ласка, моєму цуценяті хліба, – попросила тихо дівчинка, з надією глянувши на жінку, яка заходила в магазин. – Дівчинко, … Читати далі

Денис зблід. Кілька секунд подружжя дивилося одне на одного в тиші, яку порушували тільки звуки телевізора. — Денис, у мене новина! — Марина влетіла в квартиру, ледь стримуючи посмішку. Вона спеціально купила по дорозі додому улюблені тістечка чоловіка. Сьогоднішній день безумовно заслуговував на свято. Чоловік лежав на дивані, втупившись у телефон. Футбольний матч на екрані … Читати далі

Сміх пролунав у кабінеті нотаріуса так різко й недоречно, що навіть пил на старих папках ніби здригнувся. — Ну що ж, Богдане, тепер ти багатий спадкоємець, — Ліля відкинулася в кріслі й розсміялася на весь голос, не приховуючи задоволення. Сміх був гучний, самовдоволений, майже образливий. Нотаріус скривився, але промовчав. — Дісталися Мар’яні пилки та старі рубанки. Може майстерню відкриє або … Читати далі

– Доню, мені жити нема де! Вони мене вигнали. Як… Як собаку! Ти… Ти ж не залишиш мене на вулиці? … З такою новиною Марина зателефонувала дочці, з якою востаннє розмовляла три роки тому. І то це було важко назвати розмовою. Так, обмін привітаннями у черзі в крамницю. – Віка, ми ж зі Славиком не … Читати далі