Категорія Uncategorized

Дашо, а що відбувається? Ти ж казала, у твоєї мами алергія на алкоголь, – пробурмотів Артем, спостерігаючи за тещею. Та вже скинула пелерину і тепер її сукня більше нагадувала комбінацію, ніж звичайне пристойне вбрання. – Мамо, мамочко, зупинись, – Даша кинулася з-за столу, а потім просто встала і закрила обличчя руками, – Боже, який сором?!

– Ідіть негайно! Щоб вашого духу тут не було, – Артем тягнув тещу, яка ледь стояла на ногах, до чорного ходу ресторану, – і прикрийтеся чимось. Я викликав таксі, зараз під’їде. – Артеме, не сердься на мене, всім же сподобалося,… Продовжити читання →

— Ще раз показати, що я — невдаха? Що ти зробив помилку, коли одружився зі мною? Що я — нездара, яка навіть обід приготувати не може?

— Марку, передай Ані соусницю, — вимовила Світлана Анатоліївна спокійно й чітко, але я встигла помітити, як сіпнулась її губа — ледве вловимий знак зневаги. Я повільно підвела погляд від тарілки. На бездоганно білій керамічній поверхні застигла темно-червона пляма бурякового… Продовжити читання →

– Я через це і одружуватися не хочу. Не вірю жінкам! А ти не смій по дурості сім’ю розвалити, чуєш

Я вже з’їв свою яєчню і допивав каву, коли дружина, почервонівши, збентежено і якось ніяково запитала: – У тебе інша жінка? – З чого ти… – Не опускайся до брехні, Сергію. Просто я хочу дізнатися правду з твоїх вуст. Тепер… Продовжити читання →

Одного разу, в серпні, задзвонив телефон. Невідомий номер. Ігор взяв слухавку без особливих надій. – Алло. – Це ти, Ігорю Миколайовичу? Голос був знайомим, глибоким, але холодним. – Так, це я… А хто говорить? – Андрій. Твій син. Ігор сів. Серце заколотилось. – Андрій… Синку, ти не уявляєш, як я радий… Я… – Не треба емоцій. Я не дзвоню миритися. Я одружуюсь. І тебе не буде на весіллі. Але, ти можеш зробити щось, щоб хоч трохи компенсувати те, що залишив нас тоді. Весілля велике. Багато витрат. Якщо хочеш, можеш допомогти фінансово. Сума – 120 тисяч гривень

Коли Ігор пішов із сім’ї, синові було лише шість. Малий Андрій тоді стояв на підвіконні й кричав: «Тату, не йди!», а той лише відвернувся, аби не бачити ці сльози, бо сам ледве стримував свої. Йому і справді було дуже важко,… Продовжити читання →

Суп-харчо був такий апетитний, наваристий, від нього віяло не просто чудовим запахом, а справжнім домашнім затишком. Володя обожнював смакувати домашню їжу. Його чекають, для нього готують — хіба це не щастя?

Більше двадцяти літ Тетяна зціпивши зуби терпіла, що чоловік її, мов прив’язаний, бігав до матері по кожному дзвінку, а потім просто взяла й поїхала. Тільки-но він за поріг — вона за сумку й до дверей, і навіть діти не змогли… Продовжити читання →

– Мамо? Ти як тут… Я тобі так і не встигла сказати, мамо. Та ти заходь. Оооййй, мамочкаааа! – Таня притулилася спиною до стіни та дивилася, як на підлозі росла і розповзалася калюжка

Хтось вимогливо натискав на дверний дзвінок, і він дзвонив на весь будинок. Та хто ж це такий настирливий? Таня ледве встала – лежала цілий день. Живіт прихопило, зранку не минає. По термінах наче ще рано, та й боязко викликати швидку,… Продовжити читання →

І я рада, що ви мене не прийняли, спасибі вам, ви мені відкрили очі на майбутнього чоловіка, тепер уже не чоловіка. Здавалося б, мені треба ображатися, а я радію

Дід Сергій прийшов додому до сина і застав невістку в поганому настрої. Перша думка була насварити Михайла, але швидко передумав: “Що я постійно його винним роблю, не розібравшись, відразу його звинувачую, його дружина ще та штучка гонориста, якщо що не… Продовжити читання →

– Якщо чоловік любить жінку, він до неї з Австралії на кенгуру прискаче! – Обурено сказав брат Роман

В магазин сьогодні можна було не заходити, тож після роботи Юля забрала з садка чотирирічну Софійку, та одразу попрямувала додому. До приходу з роботи чоловіка залишалася майже година – можна було, не поспішаючи, зайнятися приготуванням вечері. Переодягнувши доньку і зайнявши… Продовжити читання →

– Скільки будиночок коштував? – А навіщо вам? – напружилася літня мати. – Ну, як же! Після продажу квартири гроші треба було поділити на трьох. Мені, Ксюші та тобі. По-чесному…

Антоніна Федорівна на пенсію вийшла з радістю. Сорок років відпрацювала бухгалтером на заводі – втомилася від цифр та звітів. На проводах трохи заплакала, подарунок отримала і забули про неї. Жила одна у двобої з котом Ваською. Чоловіка не стало п’ять… Продовжити читання →

— Мені, будь ласка, одинадцять червоних троянд, — сказав Андрій молодій дівчині за прилавком. За життя він завжди дарував їй таку кількість. — Добре, зараз зроблю. Можу красиво упакувати. — Мені без упаковки, просто стрічкою перев’яжіть, будь ласка…

Андрій зайшов у квітковий магазин, щоб купити червоні троянди для його коханої Насті. У неї сьогодні день народження. Міг би бути… … Два щасливих роки сімейного життя, і три роки як він удівець. Спочатку жив як у тумані. Робота, дім,… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑