Категорія Uncategorized
“– Геть із моєї квартири, невдячна! – Кричала свекруха. – Думаєш, без тебе пропадемо? Знайдемо Андрію жінку краще! Не якусь там селючку! – Маріє, іди сюди! – Галина Михайлівна стояла на дверях кухні, тримаючи жирну пательню. – Швидко помий! І… Продовжити читання →
“Моя матір живе в селі. Діти обожнюють проводити там свої літні канікули. Кожного року я залишаю їх з бабусею, але цього разу вона мене одразу попередила, що не збирається няньчитися з онуками. Мама каже, що я маю сама відповідати за… Продовжити читання →
“– Бачити тебе не хочу, мамо! Ти вкрала у нас квартиру! – Вкрала? От ти довбешка! Я тебе від цієї розведеної рятую! – палко заперечила Валентина. – Я ж для тебе намагалася! – Бачити тебе не хочу, мамо! Ти вкрала… Продовжити читання →
“– Ти що, з глузду з’їхав? – завмерла з переляку Тетяна. – Це з якої такої радості ти зібрався подарунки чужим дітям дарувати? ГА? -Вітаю, ви мама Семена? – Жінка, що стояла перед дверима наче заклякла. – Здрастуйте, – насторожено… Продовжити читання →
“Того ранку збираючись на роботу я почув з передпокою відчайдушний крик дружини. Кинувшись туди, я побачив таку сцену. Шість кілограмів шерсті, кігтів і жахливого настрою, кидалися на дружину, як бик на червону ганчірку Кіт спав із дружиною. Він упирався в… Продовжити читання →
“– Оленко, я не можу допомогти нічим, вибач. Хоч ми й друзі, але я не схвалюю те, що ти хочеш зробити. Це ж дитина – Самсонов, мені потрібна твоя допомога. Я чекаю дитину. Залишати звісно, не збираюся. Термін 3 місяці… Продовжити читання →
“– Не забувай – ти тут не господиня, а лише гостя, от і поводься відповідно! – Обурилася дочка Чоловік обережно вибрався з-під ковдри, прихопив свій одяг та тихо пройшов у ванну. Там швидко зібрався і вийшов із квартири. Він навіть… Продовжити читання →
“— На вулиці вже темно, Сергію, — злякано промовила Зоя, — дев’ята вечора. І злива геть яка! А ще й грім, і блискавки. Мені страшно. – Нічого страшного. До магазину п’ять хвилин. Під парасолькою не розтанеш — На вулиці вже… Продовжити читання →
“– Моє слово останнє. Ти, доню, ображайся скільки завгодно на татка. Але за Юхима я тебе не віддам. Стій, не пояснюй. Я все знаю. Що красень, пісні співає, заслухаєшся. Тільки душа в нього гнила. Не сперечайся, Поліна. За Макара підеш… Продовжити читання →
“— Забери, якщо шкода, — сказала якось продавчиня риби. — Ми його підгодовуємо, звісно. Але замерзне скоро, адже щеня. — В мене маленька квартира, робота. Я не впораюсь, — пробурмотіла я, навіть не зупинившись. — Ну, ось так у всіх…… Продовжити читання →