Uncategorized

У хаті підозріло пахло підготовкою до свята. Це Маруся зрозуміла, ще не ввійшовши до передпокою. По сходовій клітці їдко тягло гаром, а сходами стікали потоки мильної води. Відчинивши двері, Маруся звалила на тумбу купу квітів з корпоративу, скинула остогидлі за день туфлі і начепила капці. Хоча було б доречніше вдягнути чоботи. Води було більше, ніж … Читати далі

Іван примружився й окинув поглядом невеличке село. -Красиво! – зітхнув він. Осінь вже накрила жовтим килимом все, що могла. Дахи будинків, лавки, дорогу. Він легко збіг з пагорба і попрямував прямо в сільраду. -Так, Іване Степановичу, дивлюся вашу трудову книжку й радію. Ви і будівельник і майстер по пічках. О, навіть на фермі працювали. Такі … Читати далі

Лариса виховувала двох дочок зовсім одна. Чоловік покинув їх, а батьків давно не стало. Зовсім молоденька Лариса, звичайно, мріяла про чоловічу увагу та кохання. Тому частенько залишала своїх дівчат одних, виховувала як виходило, особливо не переймаючись. Благо, село, де жила сім’я, було невеликим, спокійним, діти росли у всіх на очах. І ось виросло, що виросло. … Читати далі

— Тетяно, ти де? Ми з мамою чекаємо на тебе, чекаємо. А тебе все немає, – почула Таня нетерплячий голос чоловіка. — Уже йду. На роботі затримали, – Таня не стала розповідати, що просто повільно йшла додому, насолоджуючись передостаннім днем року, що минає. З неба сипався м’який сніжок, при цьому чомусь яскраво світило сонце. Міські горобці тут і там цвірінькали … Читати далі

“– Я нікого не запрошувала! Мені навіть гості не потрібні, а не те, що постійні мешканці! У мене й місця нема Віра виросла за високим сірим парканом дитячого будинку. Навколо кипіло життя, дзвеніли голоси, сміялися діти, але для Віри цей світ став чужим, відстороненим. Вона знала, що десь є родичі, далекі тітки та дядьки, але … Читати далі

– Тату, а мама нас бачить з неба? – Звичайно, Дашо. Вона продовжує любити нас, як і раніше. Тільки вона живе в іншому місці, сонячному та красивому. Їй там добре Іллю всі шкодували. Такий молодий, а вже вдівець. Дружина Настя пішла із життя рік тому від невиліковної хвороби. Ілля з донькою Дашею залишилися самі. Батьки … Читати далі

— А що, Андрійку, навіщо твоїй мамі великий будинок, однаково ж сама. Перевези його нам, поставимо за містом замість дачі, відпочивати будемо. – Дивиться Аллочка в очі чоловікові, і від цього погляду тане Андрій. Хоч і незатишно від думки, що в матері хату забрати, але Аллочка все по поличках розклала так, що й заперечувати не … Читати далі

Дзвінок телефону пролунав, наче сирена. Схопивши слухавку, Ірина почула металевий голос Дзвінок телефону пролунав, наче сирена. Схопивши слухавку, Ірина почула металевий голос: – Приїжджайте на впізнання. Таксі, покриті замизканим кахлем стіни, дві людини в формі, стіл… Товари для дому Затримавши подих, підійшла і!.. – Не вона, не вона, Господи, слава тобі, слава! Сліз уже не … Читати далі

— І звідки в мене стільки мотлоху накопичилося? – запитувала сама себе Настя, завантажуючи черговий пакет старими і сильно поношеними речами. Вона працювала з самого ранку, після того як відвела свою доньку Олю в дитячий садок. Добре, що він знаходиться у дворі і не потрібно витрачати час на дорогу. Приступивши до розбору шаф, вона раз … Читати далі

– Іннo, ти отримала запрошення від Рити? – Отримала. Тільки не піду я на це весілля, – сказала я в слухавку. – Як не підеш? Адже вона наша подруга, тим більше весілля буде шикарне, все таки за іноземця заміж виходить. У найкращому ресторані будемо гуляти! – вимовила Юля. – Ні, мені немає з ким йти … Читати далі