Емоції захлеснули Уляну вже на вулиці. Вона навіть не пам’ятала, як вибігла з хати. Сліз не було, накрило якимось безмежним розпачом. А мама давно її навчила, що якщо нестерпно, лежати не можна в жодному разі, треба рухатися, щоб стрес не засідав у тілі
– Все скінчено, Уляно, я йду, – сказав Сергій у суботу вранці. – Нічого у нас не вийде. – Ти певен? – Так, і давно все обдумав. Так що давай не будемо мучати один одного і не витрачатимемо час на порожні розмови. Речі наступного тижня заберу. – Ну ні, знаю я твій «тиждень», – зло крикнула Уляна. – У вівторок збирай свої бебехи … Читати далі