Uncategorized

Якщо вона смажила на вечерю м’ясо, то Стас говорив, що передумав. І хоче риби. Або курки. Не важливо. Головне, не те, що було приготовлено. Коли Ліза спробувала заперечити, що питала його про вечерю заздалегідь, Стас пояснив їй, що «якщо щось не подобається — валіза, вокзал, мама»

Автор

Те, що Ліза подала на розлучення, Стас всерйоз не сприйняв. Навіть більше — він був абсолютно впевнений у тому, що це така хитра маніпуляція. Його старший брат сказав рівно те ж саме. Але найголовніше було в іншому: Ліза просто не могла хотіти з ним розлучитися. Просто не могла. Причина була проста — Стас був ідеальним … Читати далі

— Марійко, послухай мене уважно. Ти — моя дитина. Моя! І твоє середовище — це наш дім, наша сім’я. Розумієш? Марійка кивнула, але в очах стояли сльози. — А якщо я виросту… неправильною? — Тоді я буду любити тебе неправильною, — просто відповіла Ірина

Автор

Марійка притискала до живота новеньку куртку кольору стиглого мандарина і ніяк не могла повірити — це правда її. Не на один день, не напрокат, а назовсім. У дитбудинку куртки були сіро-сині, однакові, пахли чужим потом і казенним порошком. Навчання машини та штучний інтелект — Ірочко, ти збожеволіла! — голос Людмили Василівни прорізав торговий гул торгівельного … Читати далі

Валентина зайшла до маминої кімнатки. – Як же тебе не вистачає, – тихо промовила жінка, дивлячись на фото мами. У кімнаті було майже все, як за мами, у Валі рука поки не піднімається щось викинути. Відразу сльози, не може Валя поки щось чіпати. Зайшла Валя за теплою кофтою, вона занедужала. – Десь мамин теплий пуховик тут був, – сказала жінка, взяла табуретку і полізла до антресолей. Валентина відкрила антресоль і застигла від здивування

Автор

Валентина зайшла до маминої кімнатки. – Як же тебе не вистачає, – тихо промовила жінка, дивлячись на фото мами. У кімнаті було майже все, як за мами, у Валі рука поки не піднімається щось викинути. Відразу сльози, не може Валя поки щось чіпати. Зайшла Валя за теплою кофтою, вона занедужала. – Десь мамин теплий пуховик … Читати далі

Віктор привіз свою наречену знайомитися з батьками. – А якщо я їм не сподобаюся, – хвилювалася Ольга, коли вони зайшли на подвір’я. – Це неможливо! Ти у мене найкраща, – підбадьорив Віктор дівчину, і відкрив двері будинку. В коридорі їх зустріла мама Віктора Євгенія Віталіївна. – Мамо, це Оля! – представив дівчину син. -Ти ж хотів представити нам свою наречену, – здивувалася жінка, поглядаючи на Олю. – Ну так це вона і є! – радісно посміхнувся чоловік. – Дивно, – підозріло сказала свекруха. Але це був лише початок, день знайомства із батьками Віктора Оля запам’ятала на все життя

Автор

Віктор привіз свою наречену знайомитися з батьками. – А якщо я їм не сподобаюся, – хвилювалася Ольга, коли вони зайшли на подвір’я. – Це неможливо! Ти у мене найкраща, – підбадьорив Віктор дівчину, і відкрив двері будинку. В коридорі їх зустріла мама Віктора Євгенія Віталіївна. – Мамо, це Оля! – представив дівчину син. -Ти ж … Читати далі

Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Її чоловік Славко мав скоро повернутися з відрядження. Раптом вона зустріла колишню сусідку Ольгу. Ольга вийшла заміж і переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка твого зустріла, а тепер тебе! – А я капустину купила, хочу Славкові до повернення борщику наварити! – сказала Діана. Ольга раптом якось дивно глянула на подругу. – Ти чого? – запитала Діана, нічого не розуміючи. – Ти мене вибач, Діаночко. Але Славко ще вчора повернувся. Одним поїздом їхали… Діана так і випустила капусту з рук

Автор

Діана пішла на базар купити капустину на борщ. Її чоловік Славко мав скоро повернутися з відрядження. Раптом вона зустріла колишню сусідку Ольгу. Ольга вийшла заміж і переїхала в інше місто. – Ой, Діанко, ну треба ж! – ахнула Ольга. – Спочатку Славка твого зустріла, а тепер тебе! – А я капустину купила, хочу Славкові до … Читати далі

На Святвечір Оксана, щось наспівуючи, готувала на кухні салат. В духовці тушкувалася курочка. На вечерю мав зайти її коханий Микола. Жінка замріяно посміхнулася. Раптом пролунав дзвінок у двері… – Щось він рано, – здивувалася Оксана. Її син Дмитрик побіг відчиняти. – Спитай спочатку хто там! – гукнула йому навздогін Оксана. Але хлопчик вже відчинив двері. Оксана глянула хто прийшов і так і застигла, не розуміючи, що відбувається

Автор

– Змерз? – Оксана поправила синові шапку. Маленький Дмитрик похитав головою, шморгнув носом і сховався глибше у теплий шарфик. Майже пів години вони брели сніговою дорогою. До Нового року залишалася зовсім нічого. – От понесло мене сюди! – сварилася на себе жінка. – Сиділи б зараз спокійно у тітки Віри, святкували. І у теплі. А … Читати далі

Хлопчисько в колисці криком заходиться, а ця спить… ах ти корівонька, спить вона на підлозі, посеред хати… А де ж Панас? Час-то вже, чи не трапилося б чого… – Катерино, Катько, чого мовчиш? – штовхнула, а вона застогнала, Боже милостивий, весь поділ темний

Автор

Невістку свою, Калина, не сприймала. І ні, не через одвічний конфлікт свекрухи й невістки, а просто не любила. А за що її любити, цю розтелепу? Як заговорить, неначе труба єрихонська, одне око косить трохи, обличчя все рябе, укрите ластовинням, тьху, що це за жінка, така? Волосся, як кінський хвіст, жорстке, сама довготелеса, руки, як палиці, … Читати далі

— Мамка зовсім знавісніла! — казав він їй, валяючись на ліжку після чергового разу, задоволений собою. — Баб до мене водити стала. Чую, одружити мене надумала. — А ти що? — з надією в голосі запитала Галина, намагаючись не видати свого хвилювання. — А я не хочу. Одружуються для чого? Щоб у ліжко стрибати регулярно. А в мене ти є для цього! Тож не переймайся, не покину я тебе

Автор

— Галю, скажи мені, це правда?! — репетував він на всю хату так, що, мабуть, було чути й на вулиці. Його голос тремтів від люті. Галина була в шоці від слів матінки сусіда. Вона почувалася приниженою, ніби її втоптали в бруд. І тільки надія на визволення змушувала її мовчки кивати, погоджуючись на всі умови. Як … Читати далі

Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала сама до себе Ганна. Раптом двері автомобіля відкрилися, і з нього вийшов якийсь чоловік. – Вам допомогти?! – вигукнув він. Ганна глянула на нього і не повірила своїм очам

Автор

Ганна з важкими пакетами у руках поверталася додому. Підходячи ближче до свого будинку, жінка помітила, що біля її воріт стоїть якась машина. – Невже до мене? І хто це? – з цікавістю подумала вона. Ганна підійшла ще ближче, придивилася до машини, вона здалася їй дуже знайомою. – Та ні цього не може бути! – сказала … Читати далі

Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до старенької жінки. – Тримай, бабусю! – Катя простягла пакет. – Це тобі! – Що це? – здивувалася бабуся Олена. – Сюрприз, подивись. Я думаю тобі сподобається, – усміхнулася Катя. Бабуся Олена розкрила пакет, заглянула всередину, і в розпачі опустилася на стілець. – Тобі що не сподобалося? – запитала внучка. – Катю, я ж тебе просила! Я ж тебе так просила…, – сумно повторювала бабуся. Катя здивовано дивилася на бабусю, не розуміючи, як їй реагувати на таке

Автор

Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до старенької жінки. – Тримай, бабусю! – Катя простягла пакет. – Це тобі! – Що це? – здивувалася бабуся Олена. – Сюрприз, подивись. Я думаю тобі сподобається, – усміхнулася Катя. Бабуся Олена розкрила пакет, заглянула всередину, … Читати далі