– Ти зовсім з дуба впала?! – не стримався у словах Олег. – Чим ти тільки думала? – А чого ти так зі мною розмовляєш? – З обуренням перебила сина Ірина Романівна. – Вже доповіли! Ну хто б сумнівався? Валюша, мабуть, зателефонувала? – Мамо, ну яка різниця, звідки я про це дізнався?! – Огризнувся у … Читати далі
“Скажу дружині, що їду по роботі. Вона мені завжди охоче вірила до цього. І цього разу не засумнівається,” – вирішив Дмитро. Він уже кілька днів готував ґрунт для свого від’їзду на тиждень із дому. Думав, що і як сказати дружині Ларисі, щоб до нього не було питань з її боку. А справа ця була делікатна. … Читати далі
– Я не зрозуміла, а де стейки? Миколо, ти ж м’ясо обіцяв! – з незадоволеним обличчям запитала сестра. – Катю, ну що ти вередуєш? Які стейки? Ну сама посуди, хто і коли його тобі готував би? Я тільки з роботи. Тетяна теж нещодавно під’їхала, – невдоволено пояснював рідний сестрі Микола. Катя, молодша сестра Миколи, завжди, … Читати далі
– От чого ми їхали до твоєї мами? Лише даремно час витратили і на бензин стратилися, – бурчить мій чоловік по дорозі. – Коли мама нас запросила, ти не мав нічого проти. То в чому зараз проблема? – питаю його, але, здається і сама розумію, що так засмутило мого чоловіка. – Я ж думав, що … Читати далі
– Мамо, я пропоную найняти рієлтора, щоб він продав твою та нашу квартири й знайшов для всіх нас одну велику. Переїжджай до нас, тобі буде з нами і надійніше, і веселіше, – умовляв Софію Андріївну син. – Сашко, але ж ти знаєш, що ми тут жили з твоїм татом. Ця квартира дорога мені, як пам’ять … Читати далі
— Галино Михайлівно, ви знову мої сирники з’їли?! — Аліна стоїть посеред кухні з пустою упаковкою. — Я думала це спільні… — починаю виправдовуватись. – Які спільні? Я спеціально для Варі купувала! У неї алергія на все інше! Денис виходить із кімнати, скуйовджений після нічної зміни. — Мамо, скільки можна? Ми ж домовлялися — наша … Читати далі
– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода? Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! Нехай вони розуміються! Іван злісно дивився на дружину. Вона щойно повернулася з похорону своєї подруги. Не одна… Поруч із нею стояли діти. Трирічна Ніка, та … Читати далі
“– Нехай батько поживе з нами, поки я оформлятиму йому документи до «Останнього притулку». Катя за цей час награється в добру дівчинку і сама буде рада, що свекор з’їжджає – Привіт, ти сьогодні рано, – з усмішкою промовила Катя, виходячи з кухні і витираючи мокрі руки об рушник, що висить на плечі – Привіт, привіт, … Читати далі
Ти вже «зі шлюбним минулим», розумієш? На таких не одружуються. З такими просто зустрічаються, без серйозних намірів. А одружуються з чесною і непорочною дівчиною, для якої ти – перший! Щоб чоловікові ноги мила і ту воду пила – як у прислів’ї – Ти ж розумієш, Аллочко, що на таких, як ти, не одружуються, – спокійно … Читати далі
“– Маріє, весілля не буде, – голос подруги був тихий, майже не живий. – Що?! Олено, ти жартуєш? – Ні, не жартую. Все скасовується! Я потім поясню, – вона повісила слухавку, не давши мені поставити жодного запитання Олена – моя подруга дитинства. Ми росли в одному дворі, разом бігали на дискотеки у старших класах, ділилися … Читати далі