Uncategorized

Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія – придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і вибрала близьке до міста мальовниче село з невеликою кількістю мешканців – хотілося тиші та спокою, зближення з природою і свого саду з невеликим городиком для душі. Усе … Читати далі

— Катя, ну, скажи чесно, коли ділимо? — Лариса сиділа за кухонним столом, її пальці нервово постукували по стільниці, а очі, темні, як осіннє небо, впилися в молодшу сестру. Катя стояла біля плити, помішуючи суп, і відчула, як всередині все стиснулося. Прощання з батьком відбулося місяць тому, але біль все ще був свіжим, як відкрита … Читати далі

— Лєна, нам доведеться розстатися. Геннадій сказав це з тією самою батьківською м’якістю в голосі, яку він вмикав, коли збирався провернути чергову підлість. Він відкинувся на спинку свого масивного крісла, переплівши пальці на животі. — Ми вирішили, що компанії потрібен свіжий погляд. Нова енергія. Ти ж розумієш. Я дивилася на нього, на його доглянуте обличчя, … Читати далі

Я виховую донечку, яку народила коханка мого чоловіка. Так, ви все правильно прочитали. Хтось подумає, що я несповна розуму жінка і мені треба лікуватися. Але прошу дослухати мою сповідь до кінця.  Тоді був 2005 рік, у нас з Олексієм була родина і приватний бізнес. Коханий мав декілька продуктових магазинів, товар возили з Польщі, Італії, Німеччини. Його … Читати далі

Ніна знала, що вона всиновлена приблизно з трьох років. Саме в цьому віці батьки стали обережно та грамотно підводити її до думки, що вона не рідна дочка. – Мамо, а звідки я взялася у вас? ― питала Ніна так само, як усі діти у її віці. ― Ми тебе взяли у спеціальному будиночку, де є … Читати далі

Галина поверталася додому з Італії після чергових трьох років заробітків. Вона везла валізи з гостинцями для дітей та онуків, а в душі – втому, яку вже не могла сховати. В автобусі, дивлячись у вікно, вона думала: «Ось приїду, трохи відпочину, може, на городі щось підроблю, та й знову треба буде їхати… Бо ж як без грошей? … Читати далі

— Хіба це борщ? Вода червона! — Анатолій Іванович тицьнув ложкою в тарілку і відсунув її. — Галочка моя за пів години такий наваристий робила, що ложка стояла! Я стиснула кулаки під столом. Три години. Цілих три години я стояла біля плити. М’ясо вибирала найкраще, овочі пасерувала, буряк окремо тушкувала. — Тату, борщ чудовий, — … Читати далі

Чоловік у старенькій куртці та величезних чоботах з цікавістю зазирав у салон авто, де сиділи Наталка з Євгеном. -Ви по машину? – запитав він. -Так, – кивнула дівчина. Мужичок посміхнувся. Вони дійсно приїхали купувати в це село машину і вже четвертий раз зупинялися, щоб запитати дорогу. -Ну так вам зараз на першому повороті треба праворуч, … Читати далі

-Так і оголосив, я так думаю, що він відчуває, що я до розлучення готова внутрішньо, тепер тисне на жалість, що йому йти нікуди. Але це не моя проблема, — каже Ольга – Дорослий мужик з руками та ногами, хто винен, що він своє так і не нажив? А винною він мене вважає. Спочатку я заміж … Читати далі

– Забрати тебе з роботи? З чого це? У нас що, автобуси припинили ходити? – Невдоволено сказав Олег, відповідаючи на дзвінок своєї нареченої. – Ніжку підвернула? І що, не зламала ж! До мене друзі прийшли, по-твоєму, я маю їх кинути й бігти до тебе? Давай-давай, йди на автобус, не викаблучуйся. У крайньому разі, виклич собі … Читати далі