Uncategorized

Ніхто не чекав Тимошку в цьому світі. Але він прийшов. Заявив про себе гучним криком, вимогою їжі, уваги, догляду. А мама… Мама втекла, хитаючись від слабкості, щойно минуло два дні після появи дитини. Зникла в невідомому напрямку, анітрохи не відчуваючи прихильності до маленького немовляти й не бажаючи брати на себе відповідальність за його життя. Їй … Читати далі

– Коля, ти просто зобов’язаний її гарненько провчити, – холодно наставляла сина Ганна Сергіївна телефоном, гордо сидячи на задньому сидінні дорогого автомобіля. Вона невдоволено вислухала відповідь сина. – Послухай, я ж не можу сама постійно займатися вихованням твоєї Варвари! – невдоволено відповіла Ганна Сергіївна. – Тьху ти, господи, ім’я – наче ворона прокаркала… І знову … Читати далі

– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? Ти так добре, акуратно чистиш її і смажиш із такою апетитною скоринкою: я так не вмію. – Звичайно, кохана! – Андрій цілує дружину в щоку і вирушає на кухню. У них у сім’ї рибою займається лише він. І вже давно. – А … Читати далі

– Якщо сина більше немає, ти тут зайва! – Збирайся! І не смій нічого брати з його речей. Тільки своє лахміття, – Тамара Іванівна вказала на двері спальні. – Я засікаю час. Через тридцять хвилин, щоб духу твого тут не було Важке, просочене запахом ладану і майже зів’ялих квітів повітря тиснуло на плечі, змушуючи згинатися … Читати далі

— Безсовісна ти! — кричала в слухавку тітка Зоя. — Дівчину з немовлям на вулицю! Та як у тебе язик повернувся? — Безсовісна ти! — кричала в слухавку тітка Зоя. — Дівчину з немовлям на вулицю! Та як у тебе язик повернувся? Валентина прикрила очі й глибоко вдихнула. Пояснювати щось було марно. Для рідні вона … Читати далі

В свій п’ятдесятирічний ювілей Марина занедужала, й святкування скасували. Те, що вона почула, підслухавши розмову чоловіка телефоном, змінило її життя… П’ятдесятирічний ювілей. Дата, на яку Марина чекала з трепетом і легким сумом. Вони з Андрієм планували цей день майже рік. Шикарний ресторан з панорамним видом на нічне місто, сукня кольору індиго, куплена спеціально для цього … Читати далі

На порозі стояв Віктор — її двічі колишній чоловік, з яким вона розлучилася чотири роки тому. У руках у нього був букет білих троянд, на обличчі — та сама усмішка, яка колись підкорювала її двадцятидворічне серце — Олено, я повернувся, — урочисто промовив колишній чоловік, немов оголошував про перемогу у війні. — Я зрозумів, що … Читати далі

– Яка дитина у сорок один рік! – кричав на Настю чоловік. – У твоєму віці вже бабусями стають.Насте, дурниць не роби. Добре, на нашу думку тобі плювати, я це вже зрозумів. А про дитину цю ти подумала?Я не хочу з крапельницею під пахвою танцювати на її весіллі! А якщо з нами щось трапиться, поки … Читати далі

– Донечко, я не знаю як буде правильно, ти – доросла і тобі вирішувати, але він – твій батько, і йому зараз дуже потрібна твоя допомога, – радить мені мама по телефону. Я поставила слухавку і сказала, що мені треба подумати, а думати і справді було над чим. Прийняти таке рішення непросто, як і непросто … Читати далі

– Ви впевнені? – Нотаріус знову уважно вивчив папери. – Дарча – це серйозний крок. Повернути майно назад буде дуже складно. Травневе ранкове сонце заливало світлом нотаріальну контору. У кутку мірно гудів кондиціонер, у повітрі чутно запах свіжозвареної кави з приймальні. Звичайний день, коли ухвалюються доленосні рішення. – Мама знає, як вчинити, – Яна акуратно … Читати далі