— Рідненька моя, хороша моя — стиснула вона Лізу в обіймах і змахнула сльозу. Від тітки пахло потом і вареною капустою

У двері голосно постукали. Ліза здригнулася. Різких звуків вона боялася ще з дитячого будинку. Вона обережно підійшла до дверей і запитала — Хто там? — З того боку пролунав сміх. Ліза здивувалася, вона знала, що у матері було три сестри, але вона їх не пам’ятала. Жодна з них жодного разу в дитячому будинку не з’являлася. Їй стало … Читати далі

— Ох, Наталю, і не пощастило ж тобі з матір’ю! Вертихвістка скажена вона, ось що! І татусь у тебе такий самий! Що одному, що іншому – гулянки тільки й потрібні! А що літечко коротке – про те їм і знати не хочеться! Та й минуло вже воно! Дитя по двору бігає, а їм все одно – волю подавай! Я, ось, що тобі скажу, Наташко! Просися до тітки! Нехай Нінка тебе забере! У неї хоч сита будеш! А якщо з батьком залишишся, то нічого доброго на тебе не чекає! Так і знай! У нього будинків – як у зайця теремів! Він уже, он, нову сім’ю собі пригледів! А тебе куди? Його коханка тебе не прийме. У неї своїх – семеро по лавках! Зайвий рот ні до чого! Зрозуміла

— А Наталка вже знає? – голос бабусі був сповнений невдоволення і прихованої погрози. — Ні. Не говорили їй нічого. Навіщо дитині такі подробиці? – голос Ніни, сестри батька Наталі, був холодний, як лід, і такий спокійний, немов нічого й не сталося. — А як же тоді? Зникла мати, не дзвонить – не пише, і … Читати далі

Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг згадала! – такими словами зустріла мене моя рідна сестра Леся. А я стою у неї в дверях, і не знаю, що мені робити – роззуватися і в хату заходити, чи тут, на порозі, віддати їй гроші і йти. – Ось, я гроші принесла. Чула, що ти повернулася, і відразу прийшла, – кажу, ніби оправдовуючись. Леся якось так високомірно глянула на мене, сказала, щоб я в хату заходила. Присіли ми у неї на кухні, я витягла згорток, в якому було тисячу євро – мій борг перед сестрою. Леся взяла гроші, перерахувала, а потім її очі округлилися. – Тут замало. Не вистачає 200 євро, – каже

– Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг згадала! – такими словами зустріла мене моя рідна сестра Леся. А я стою у неї в дверях, і не знаю, що мені робити – роззуватися і в хату заходити, чи тут, на порозі, віддати їй гроші і йти. – Ось, я … Читати далі

– Мені довелося починати все з нуля, поступово збираючи себе по крихтах! – Так що, вдруге я на подібні граблі не полізу! Хочеш жити разом – житимемо. Не хочеш, тебе щось напружує – йди. Але свого кровного, на що я витратила багато сил, часу та грошей, я більше нікому і ніколи не віддам

– Не розумію, – Ігор помітно нервував, – з якого дива ти зібралася оформляти квартиру тільки на себе? – А на кого ще? – здивувалася Кіра. – На мене. Чи я тобі ніхто? Ми таки третій рік живемо разом. – Так, але ж ми не одружені. Хто дасть гарантію, що через місяць, чи через рік, … Читати далі

– Що, відшила тебе найкраща подруга?

Таня лежала в лікарні з дитиною вже другий тиждень. Лежала у двомісній палаті. Поруч із нею в палаті нещодавно з’явилася ще одна матуся з немовлям, мовчазна і строга особа, з якою вони зовсім не спілкувалися. Таню це не напружувало, тому що в неї справа йшла вже до виписки, її напружувало зовсім інше. Нещодавно вона залишилася … Читати далі

Розведена жінка доглянула старого в селі і отримала спадщину про яку навіть мріяти не могла

Галина бігла пероном, ледве переводячи подих під вагою важких сумок, боячись запізнитися на останню електричку. Вона буквально застрибнула у майже порожній вагон на ходу, сіла на лаву і ще довго намагалася прийти до тями. Діставши маленьке люстерко з сумочки, критично поглянула на себе. «Ох і вигляд! Зморшки всюди, мішки під очима, а ця невдала хімія … Читати далі

– Допоможі-і-іть! – у розпачі вигукнула Маша, вибігаючи з лісу на дорогу, закутана лише в простирадло.

Знаєте, бувають моменти, коли все навколо настільки абсурдне, що починаєш сумніватися: а чи не сон це? Саме така ситуація сталася зі мною минулого літа на трасі Київ-Львів. На безлюдній дорозі, серед непроглядної темряви лісу… У світлі фар щось біле промайнуло попереду. Я різко натиснув на гальма, і машина ледь не вилетіла на узбіччя. – Рятуйте! … Читати далі

Ілюша

Яшка спіймав малюка, що летів у повітрі. Його сильні руки пом’якшили падіння маленького тіла в блакитному комбінезоні. Немовля лише злегка ткнулося носиком у груди хлопця, здивовано кліпнуло очима і захоплено вигукнуло: — Тато! — Оце мені тільки цього не вистачало! Яшка підняв голову й подивився на дівчину, яка застигла з жахом у погляді. — Безрука! … Читати далі

— Поділіться з нами! — кричали родичі, смикаючи Машу за руки. Хтось схопив її за рукав, і він з тріском відірвався…

— Поділіться з нами! — кричали родичі, смикаючи Машу за руки. Хтось схопив її за рукав, і він з тріском відірвався… — Тягни її! Тягни! Мені! Гроші! Натовп родичів все зростав і зростав, Маші здалося, що якщо її не затопчуть, то точно розірвуть на мільйон частин… Стало страшно, повітря не вистачало. І… Вона прокинулася. — … Читати далі

— Анастасія Сергіївна, до вас прийшов якийсь чоловік. Він стверджує, що є вашим батьком і наполегливо вимагає дозволити йому вас побачити, — розгубленим тоном сказала секретарка, зайшовши до кабінету своєї начальниці.

— Анастасія Сергіївна, до вас прийшов якийсь чоловік. Він стверджує, що є вашим батьком і наполегливо вимагає дозволити йому вас побачити, — розгубленим тоном сказала секретарка, зайшовши до кабінету своєї начальниці. За столом сиділа статна, красива молода жінка, якій було 34 роки. Вона здивовано підняла брови і задумливо хмикнула. Слова секретарки заінтригували Настю. Їй захотілося … Читати далі