“– Знаєш, Насте, – почала Тетяна вкрадливо, – ти щоразу приходиш на все готове! У чужу квартиру, за чужий стіл, на організоване кимось свято. І при цьому поводишся так, ніби заплатила за це зі свого гаманця! – Не подобається тобі ікра – не їж! – Хочеш викрутасів – готуй сама. І поради тримай при собі, … Читати далі
“– Що? Вона на яхті за твої гроші, а ми тут із її дітьми вовтузимося? Ти сам про що думав, коли давав їй гроші? Якщо так, то завтра я з нашими дітьми їду на екскурсію, а ти розважай своїх племінників сам! Михайло розмовляв по телефону. Олена відразу зрозуміла з ким. Сестричка! Звичайно, знову ця Іринка. … Читати далі
– Ну ти прямо всі речі збираєш, Ілюша, – несхвально сказала мати. – Мамо, ну я що, за трусами та шкарпетками до тебе бігати буду? – Могли б і не поспішати … Скільки ти її знаєш, ту Марину свою. – Мамо, її Світлана звуть, і ти це чудово знаєш, а зустрічаємося ми рік, знаємо один … Читати далі
– Та кому ти потрібна? – прокричав Павло. Потім плюнув і пішов. А вона до віконця підбігла і дивилася, як йде людина, з якою вони прожили 15 років. Вона думала, душа в душу. Але він перед відходом просвітив її: бо зручно було. У Клави квартира, готує чудово, господиня прекрасна, все готова була заради нього зробити. … Читати далі
– Не смій мене шантажувати! – закричала Наталя, хапаючись за одвірок. – Ти не маєш права так зі мною розмовляти! – Маю! – відрізала Валентина, не зводячи очей від документів, розкладених на столі. – Я тепер господиня у цьому будинку. А ти тут тимчасово. Поки я тебе терплю. – Валю, це ж наш батьківський будинок! … Читати далі
Юрі скувало дихання, а під білою робочою сорочкою виступив холодний піт. Через сквер, де він присів, проплив натовп усміхнених підлітків. Юра глянув на них, наче здичавілий, немов не розумів, хто він, де перебуває і навіщо взагалі це все: життя, сміх, радість, безтурботний час… Лист лежав на його колінах. На конверті великими літерами гарно виведено ім’я: … Читати далі
Тетяна крутилася на кухні та поглядала у вікно. Сьогодні вона чекала гостей. Приїжджала її єдина племінниця! Стіл був накритий, а свіженький пиріг стояв під рушником. Марійку, доньку рідної сестри, Тетяна не бачила понад десять років. В її пам’яті вона залишалася смішним дівчиськом з копицею неслухняного світлого волосся. А з фотографії на неї дивилася молода, вродлива … Читати далі
Олена сіла на край ліжка і втомлено подивилася на акуратну складену купку купюр, що лежала перед нею на столі. За два роки вони з Сашком повільно і ретельно відкладали кожну копійку, кожну гривню, щоб дозволити собі те, що здавалося чимось із розряду фантастики — відпустка біля моря. Невеликий будиночок на березі, свіжа риба на вечерю, … Читати далі
– Яно, а ми з Катериною вчора твого Ігоря в ювелірній крамниці бачили. Каблучку вибирав. Здається, він збирається тобі пропозицію робити, – захлинаючись від захоплення, повідомила подруга Люся. – Навряд, – відповіла Яна. – У нас із ним ще не такі близькі стосунки. – Та точно тобі говорю! – продовжувала переконувати її Люся. – Кому … Читати далі
Коли Іван повернувся додому після роботи, мати поливала квіти на балконі. Схилившись над підвісними кашпо, вона дбайливо розправляла листя. Обличчя її світилося якимсь особливим спокоєм. — Мамо, ну ти як бджілка, — Іван зняв піджак, підійшов до неї та обійняв за плечі. – Знову весь день на ногах? — Та це ж не робота, — … Читати далі