Олена Василівна стояла біля вікна і дивилася на опале листя. У руках вона тримала банку з огірками – останні заготівлі цього року. – Ну ось, закінчила, – втомлено промовила Діана, увійшовши в будинок. – Тепер можна й відпочити. – Молодець! – похвалила її мати. – Стільки роботи зроблено, на всю зиму солінь та варення тепер … Читати далі
– Це що, вчорашній суп? – похмуро запитав Василь.– Так, вчорашній, – відповіла я, яка метушилася на кухні. – Не їстиму, – відсунув він від себе тарілку. – Нормальні дружини щодня щось нове готують. А ти… – Васю, – стомлено зітхнула я, – та коли мені встигнути? Двоє маленьких дітей, ще я і підробляю. – … Читати далі
– Як же так, синку? Федір сів навпроти сина, поки його дружина Олена подавала Сашкові тарілку з їжею. На вечерю вона приготувала пюре з котлетами та, як знала, наліпила трохи більше Федір ще спитав у дружини, куди стільки. Не з’їмо ж. А за пів години пролунав дзвінок у двері, а на порозі був їхній син із … Читати далі
– І що вона тобі відповіла? – Герда Василівна поставила перед дочкою тарілку із гарячим борщем. – А що вона може відповісти? – Аля з досадою поклала телефон на стіл. – Мовчить, у вічі не дивиться. Ходить така задоволена своїм величезним будинком. – Уявляєш, мам, шість кімнат! Шість! А у нас із тобою лише дві. … Читати далі
Чайник тихо посвистував на плиті, поки Олена перебирала пакетики з чаєм. Ромашковий, м’ятний, чорний з бергамотом… Віка привезла їх з останнього відрядження в Лондон. Олена посміхнулася, згадавши, як дочка урочисто вручала їй цю квартиру п’ять років тому. – Тепер, мамо, ти матимеш свій куток, – сказала тоді Віка, простягаючи ключі. – Жодних більше орендованих кімнат. … Читати далі
– Маріє, ну який корпоратив, ти на себе в дзеркало подивися! – видав чоловік, не знаючи, що за ці слова доведеться поплатитись. – Ну, а ти на себе, Андрію? У тебе ж живіт від пінного вже більше, ніж у мене був на останньому терміні! – Не треба тут порівнювати! – Андрій роздратовано махнув рукою, наче … Читати далі
– У сенсі – он двері? Я лише увійшов! Ти мене виганяєш, чи що? – розгублено кліпав очима Олег. – Марино, ти що? – Що чув! Забирайся! – Я так стомився. Три дні у відрядженні був, по об’єктах мотався, як підірваний. Втомився, як пес. На харчах з їдальні усі дні, готель убогий якийсь попався, не … Читати далі
-Сором то який, – шепотілися під час весілля всі родичі з боку нареченого. – Залишити молодих без подарунка. Ох, і не пощастило ж Славкові з тещею. Мати Тетяни і майбутня теща Владислава, Валентина Сергіївна, подарувала молодим тортик власного приготування. Скромний торт ручної роботи ну ніяк не тягнув на весільний подарунок. -Валька вона завжди дивна була, … Читати далі
-Тетянко, ми до вас їдемо на всі вихідні, – говорила в слухавку сестра Тетяни. – Сподіваємось, як завжди на тортик. Діти дуже просили. Ну і все інше. -Як їдете? Вже їдете? А що ж ви раніше не попередили? – Тетяна застигла від здивування з телефоном в руках. -Та навіщо попереджати, ми ж як завжди. Усією … Читати далі
Сашко увійшов в ліфт і солодко позіхнув. Жінка всю ніч не давала спати, але він ні про що не шкодував. На шостому поверсі ліфт зупинився і до нього приєднався його сусід Вадим, підморгнув йому і сказав: – Сашко, ви це, з дружиною тихіше не можете? У суботу нам спати не давали, та й сьогодні також. … Читати далі