– Твоя мама може і в літній кухні пожити, – каже Лариса, моя невістка. – Я не можу їй цього сказати. Вона ж образиться, – проситься мій син Іван. – Нічого тобі не можна довірити, – каже невістка. – Тоді я сама спробую її переконати, думаю, що мені вдасться, адже ми з нею як-не-як подруги, … Читати далі
Після похорону мами Оксана залишилась у старому батьківському будинку ще на кілька днів — не могла змусити себе поїхати. Будинок був мовчазний, наповнений тінями минулого. У ньому все дихало нею — мамою. Її халат ще висів на гачку, чашка з тріщинкою стояла на кухні, і навіть годинник на стіні, зупинившись о 02:43, мовчки про щось … Читати далі
Свого рідного батька Світлана практично не пам’ятала – він пішов із сім’ї, коли їй було п’ять років. Останніми її спогадами про цю людину було те, як вона обережно виглядала зі своєї кімнати до передпокою, де голосно лаялися дорослі: мама, тато і бабуся. Мама і бабуся кричали на батька, а він квапливо одягався і ніяк не … Читати далі
Оксана поспішала на побачення. Вже не терпілось поділитись з коханим радісною новиною. Зараз Ігор дізнається, що скоро вони стануть батьками. Уявляла, як він зрадіє, адже пара вже не раз обговорювала це питання. Звісно, не поспішали. Хотіли спершу закінчити університет, влаштуватись на роботу і вже в шлюбі народити дитину, а може й не одну. Але, якщо доля зробила … Читати далі
– Що ти тут робиш? – Віра, прийшла з роботи, застала у своїй квартирі колишнього чоловіка. Він сидів і тихо пив чай на кухні. – Чай будеш? Він ще гарячий, – спокійно промовив Віктор. – Я питання задала. Що ти тут робиш? – повторила Віра. – Чай п’ю, – знову ж таки спокійно повторив Віктор. … Читати далі
– Та куди ж він подівся? – всоте пробурмотіла Марина, опускаючись на карачки та заглядаючи під диван. Її руки тремтіли, а серце калатало десь у горлі. Вона методично обшукала кожну кімнату, перевірила всі ящики, перетрусила вміст шаф, але клятий гаманець, наче випарувався. Пів року вона дбайливо відкладала ці гроші, щоразу ховаючи їх у потайну кишеню … Читати далі
Школа – це моє життя. Я працюю багато років з дітьми. Дедалі частіше чую від колег скарги. Мовляв, учні дуже змінились, не слухають нікого, поводяться жахливо і вдягаються надто відверто. І з чимось я навіть була згодна. Донедавна. Взагалі я викладач географії, але завжди мала й класне керівництво. От так і зараз випускаю 11 клас. … Читати далі
У квартирі подружжя уже третій день тиша. Олена вставала о пів на сьому ранку, по дзвінку будильника. Приводила себе до ладу, пила каву, яку вже третій день варила тільки для себе, і рівно о сьомій залишала квартиру. Відразу після цього підіймався Савелій. Він сам смажив яєчню, варив каву. Сьогодні він не знайшов випрасуваної сорочки – … Читати далі
-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, а я мабуть поїду собі, – говорив Віктор Валентині збираючи речі. А вона стояла і не могла повірити своїм вухам. І це Віктор, який у … Читати далі
Зала дорогого ресторану потопала в ліліях і атмосфері ретельно зрежисованої гостинності. Єлизавета Ігнатівна Вересаєва, моя свекруха, святкувала свій п’ятдесят п’ятий день народження. Вона стояла в центрі зали у сукні й ловила захоплені погляди. Вона підняла келих, обвівши гостей важким, оксамитовим поглядом господині світу. — Мої дорогі! Дякую всім, хто прийшов розділити зі мною цей вечір! … Читати далі