Категорія Uncategorized

Аліна втомлена йшла по тротуару до школи. Її знову викликали до директора: втретє за цю чверть. Довелося попросити напарницю підмінити її увечері на складі. Вони часто виручали одна одну, оскільки для обох упаковка товару в інтернет-магазині просто підробіток. Гроші платили… Продовжити читання →

– Ларисо! Привіт! Вона відразу впізнала голос, який ніколи більше не планувала почути. – Віра? Що тобі треба? – Відразу – “що тобі треба”, а я, можливо, хотіла дізнатися, як ти живеш, – відповіла Віра. – Я живу добре, –… Продовжити читання →

 – Ти, Лесю, не добре робиш, бо обом дітям треба однаково давати. Тому Наталка ображається на тебе справедливо, – каже мені моя сваха Люба. Ми з нею живемо по-сусідству, моя молодша донька Наталка вийшла заміж за її сина Романа. Живуть… Продовжити читання →

– Наталю, відчини, це я, – пролунав знайомий голос за дверима. Наталя завмерла з чашкою кави в руках. Валентина Сергіївна. У суботу вранці. Без попередження. Після того скандалу на сімейній вечері тиждень тому, коли свекруха при всіх родичах заявила, що… Продовжити читання →

-Це не моя дитина, вона на мене зовсім не схожа, — kpичав Олег. -Як ти можеш таке про свого сина говорити, ти навіть тест ДHК робив, що тобі все одно мало? -А може ти його ոідробила, від куди мені знати…. Продовжити читання →

Молодиця згорнувшись клубочком на долівці, захлиналася слізьми, а над нею, мов темна хмара, стояв батько, затиснувши в руці батіг. — Не треба, тату! — голосила дівчина, заплющивши очі й прикриваючи голову руками. Вона знала, що всі її мольби марні: гнів… Продовжити читання →

 А може є ще хоч якийсь вихід? Не хочу я жити з твоєю мамою, – чесно зізналася Галина своєму чоловікові. – Я все розумію, але повір, що для нас зараз це найкращий вихід. До того ж, це ненадовго, поки ми… Продовжити читання →

— Олеже, ти ж обіцяв, що залишиш нам із дітьми квартиру, а тепер вимагаєш продати її й віддати тобі 50% — це ж два мільйони гривень! — я ледве стримую гнів, дивлячись на колишнього чоловіка. Він каже, що йому терміново… Продовжити читання →

Мене звати Марина і  вже давно перестала вірити у святкові дива. Адже у нашій родині все лежать на моїх плечах: прибирання, приготування, сервірування – весь цей “благодійний марафон” тягну сама. А чоловік Роман завжди знаходить виправдання, чому це не його… Продовжити читання →

“– Наталю Степанівно, я з вашим сином жити не буду, так йому і перекажіть, – сказала Світлана. – А з ким ти житимеш? Кому ти потрібна з дитиною? Щось я у вас за огорожею черги з принців не бачу, –… Продовжити читання →