Категорія Uncategorized
Я та сама донька, яка відправила маму на заробітки. Але ви не думайте, що хотіла, аби ненька заробила грошей мені на квартиру чи на машину. Просто розуміла, що це для мами єдиний шанс бодай трішки пожити для себе та почуватися… Продовжити читання →
“-Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам! – Оля втомилася йти не снідавши на роботу. – Я віддаю тобі гроші, але в хаті нема нічого! -А на що я повинна Світлану одягати? Оля прийшла додому на сумна…. Продовжити читання →
“– Ми до вас у гості, а ви навіть шашлики не зробили? – Скандал почався з порога – Тимофій, ти пам’ятаєш, у п’ятницю до мене Ліка з Андрієм приїдуть? – невинно спитала Віра, поки мила яблуко на кухні. Якби ви… Продовжити читання →
Мій чоловік Петро майже 3 роки навіть не пропонував приїхати до нього в Словаччину. Так, до слова – він не ухилянт, а виїхав ще до початку війни на заробітки. Щоразу, коли піднімала це питання, відповідав одне й те саме:“Це дорого,… Продовжити читання →
– Але ж ти все одно рано чи пізно вийшла б заміж? А навіщо мучитися та чекати? Вважай, що я спрацював на випередженняЛада була на дні народженні подруги. Зібралася компанія. Трішки випивали, смажили м’ясо-гриль, слухали музику – словом, плідно провели… Продовжити читання →
Коли Марія зібрала валізу і сказала, що з неї досить, Василь не міг повірити, що вона не жартує, більше того, навіть ображався, що вона не змогла оцінити того щастя, яке він їй дав. Василь і Марія прожили разом уже понад… Продовжити читання →
«Все! Більше я в цьому житті нікому нічого не винна. Чоловіка – немає, дочку – віддала заміж. Мені сорок п’ять, настав час влаштовувати своє особисте життя, – Яна підійшла до дзеркала, критично оглянула себе. – На обличчя, начебто, симпатична. Тим… Продовжити читання →
— Машо, може спробуємо жити разом? — радісно промовив Григорій, доїдаючи третю миску горохового супу. Марія Василівна завмерла. Потім, ніби прокинувшись, почала метушитися по кухні, гучно перебираючи посуд. Григорій витримав паузу й нагадав:— Машо, ти мовчиш. Жінка злегка знизала плечима:—… Продовжити читання →
– Бабцю Олю, а можна я ще раз пиріжка візьму? – запитав хлопчик у пошарпаній куртці, сором’язливо тримаючи теплий пиріжок із повидлом. – Бери, синочку, бери. Їж на здоров’я, – усміхнулась старенька і ніжно погладила малого по голові. Вона завжди… Продовжити читання →
— Мишко, дивись! — я завмерла біля хвіртки, не в змозі повірити своїм очам. Чоловік незграбно переступив поріг, зігнувшись під вагою відра з рибою. Ранкова прохолода липня пробирала до кісток, але те, що я побачила на лавці, змусило забути про… Продовжити читання →