Uncategorized

— Якщо син вибирає чужу жінку замість рідної матері, то гріш йому ціна як чоловікові! — дзвінкий голос тітки Галини через слухавку гудів так, ніби вона стояла посеред кімнати. Назар навіть не здригнувся. Він просто відвів телефон трохи далі від вуха, поглянув на зачинені двері дитячої кімнати й тихо зітхнув. — Тітко Галю, доброго дня … Читати далі

— А, ти про той інструмент? Я забрав його із собою. Чоловіку в новій квартирі інструмент потрібніший, а тобі навіщо важелі та батареї? Ти ж дівчина.  Деякі чоловіки при розлученні забирають пам’ятні сувеніри, а деякі — практичні інструменти, куплені на власні гроші жінки! Історія про те, як на тридцять п’ятий день народження жінка подарувала собі … Читати далі

— Богдане, я знайшла твої шкарпетки в кошику з рушниками, зарядку — біля вазона, а ключ від комори — у кишені мого халата. Скажи мені, будь ласка, ти спеціально розкидаєш речі? Особливо сьогодні, коли мені виповнилося п’ятдесят п’ять? Сьогодні у мене День народження! Лариса стояла посеред кухні в домашній сукні й тримала в одній руці … Читати далі

Вечір огортав місто важкою, вологою темрявою. Тетяна сиділа на підвіконні, підібгавши під себе ноги, і дивилася, як за склом кружляють рідкі колючі сніжинки. У сусідніх вікнах миготіли різнокольорові вогники гірлянд, чулися приглушені звуки музики, люди метушилися, готуючись до святкової вечері. В її ж оселі панувала напівтемрява, розбавлена лише тьмяним світлом настільної лампи з кутка. Вона … Читати далі

Стас вимкнув комп’ютер і потягнувся, розминаючи плечі, що заклякли. Монітор згас, залишивши по собі лише темний прямокутник на тлі стіни. За вікном стояла глуха ніч – давно перевалило за північ. Час спати. Він уже попрямував до спальні, коли на тумбочці завібрував телефон. Стас машинально глянув на екран і зупинився. Каріна. Це було дивно. З Каріною … Читати далі

— М’ясо зараз дороге, Галю, тобі й макаронів вистачить, а чоловіку треба сили мати, він же родина і опора, — спокійно сказала свекруха, викладаючи синові на тарілку найкращі шматки запеченої буженини, а мені підсовуючи миску з порожніми ріжками. Я застигла з виделкою в руці й відчула, як усередині все просто холоне від сорому й образи. … Читати далі

Дзвінок у двері пролунав уже після дев’ятої. Олеся саме вкладала шестирічного Данилка, тому відчинила не одразу. На сходовому майданчику стояв Артем. Біля його ніг лежала дорожня сумка, куртка була пом’ята, а сам він виглядав так, наче кілька ночей поспіль майже не відпочивав. За останні три роки колишній чоловік приходив лише по сина, завжди телефонував заздалегідь … Читати далі

Віра Андріївна вийшла з ліфта на своєму поверсі і спочатку побачила на майданчику відчинену валізу з інструментами. Поруч із її дверима стояв незнайомий чоловік у сірій куртці. Він підбирав насадку до шурупокрута. Її чоловік Андрій стояв поруч із ним. – Ну що там? – нервово поцікавився він. – Циліндр заїло, – незворушно озвався майстер. – … Читати далі

Дощова вода струменіла шибками старої кав’ярні, розмиваючи обриси вечірнього міста. Мирослава сиділа навпроти своєї старшої сестри Тетяни, нервово крутячи на безіменному пальці тонке срібне кільце, зовсім не схоже на те, яке їй учора простягнув Вадим. – Він покликав мене заміж, – глухим голосом вимовила Мирослава, опустивши очі в чашку з охололим чаєм. – Просто дістав … Читати далі

За святковим столом Лідія Андріївна втретє потягнулася до хлібниці. Я глянув на неї – зараз скаже. Завжди так: пауза, хлібниця, потім фраза, від якої шматок у горло не лізе. Так і сталося. – Філіпе, – вона поставила хлібницю назад, навіть не взявши хліба, – а ти не забув, що я тобі на день народження подарувала? … Читати далі