— То в чому справа, Таню? Я зараз батька покличу, нехай він сам з тобою розмовляє, – мамин голос став суворішим, вона звикла, що донька слухається, а тут раптом Таня таке каже. — Не треба тата, мамо, просто так вийшло… Мамо, ти тільки не дивуйся, я заміж вийшла і ще я чекаю дитину, тому я не приїду, так татові й скажи. — Як заміж? Як це дитину чекаєш, та ти що, донечко? – ахнула Ніна Михайлівна, – Ось так, нічого не сказавши нікому, заміж вийшла

— Диплом отримала? Коли приїдеш, батько тебе вже чекає не дочекається. Місце для тебе тримає, та й ще дехто на тебе чекає, здогадуєшся? – навіть по голосу було чутно, що мама посміхається. Таня знала, про кого вона говорить, і спалахнула. Тато хоче все її життя контролювати. І роботу поруч із собою для неї пригледів, і … Читати далі

Мамо, нам гроші потрібні, можна ми до тебе сьогодні в гості заїдемо? – питає мене донька напередодні Водохреща. – Заїжджайте після Служби, – кажу. – Я планую в церкві воду освятити, а потім вдома буду, стіл накрию без проблем, бо ж повний холодильник їжі. – Дякую, мамо, будемо десь під обід. Але з нами будуть і батьки Сергія. Ти ж не проти? – питає. – Не проти, звичайно, це ж свята, нехай свати теж приходять, – відповіла я. Я поставила слухавку і присіла на диван. На Різдво я до доньки в гості ходила, то навіть згадувати не хочу той прийом, настільки мені неприємно

– Мамо, нам гроші потрібні, можна ми до тебе сьогодні в гості заїдемо? – питає мене донька напередодні Водохреща. – Заїжджайте після Служби, – кажу. – Я планую в церкві воду освятити, а потім вдома буду, стіл накрию без проблем, бо ж повний холодильник їжі. – Дякую, мамо, будемо десь під обід. Але з нами … Читати далі

Оксана не могла збагнути, чому в їхньому з чоловіком будинку перебуває дитина. Вона повернулась із заробітків, а двері відчинив маленький хлопчик чотирьох років

Пропрацювавши 6 років за кордоном, Оксана нарешті поверталася додому, щоб бути з коханим чоловіком. За час розлуки вони могли спілкуватися лише за допомогою відеодзвінків, і він тримав її в курсі будівництва їхнього нового сімейного будинку – причини її рішення поїхати на заробітки за кордон. Хоча Оксана не до кінця розуміла процес будівництва, її чоловік взяв на себе … Читати далі

Людмила була сама не своя через те, що чоловік не приїхав зустрічати її з пологового. Вона ж його попереджала. А як ніяково було перед медичним персоналом, який проводжав породіллю на вулицю, де на неї ніхто не чекав

Людмила була сама не своя через те, що чоловік не приїхав зустрічати її із новонародженою донечкою з пологового. Вона ж його попереджала, що їх сьогодні будуть виписувати. А як ніяково було перед медичним персоналом, який проводжав породіллю на вулицю, де на неї ніхто не чекав. Батьки Людмили не змогли приїхати, бо живуть в іншій області. А коли … Читати далі

– Це моя квартира! – Говорила мати рішуче, посадивши перед собою Василя, та його “гарем”. – У нас був договір про тимчасове проживання на час моєї відсутності. Я повернулася, в село їхати на зиму не збираюся, договір скінчився, прошу всіх звільнити мою житлоплощу

– Поки ти будеш за бабусею доглядати, ми в нашій квартирі поживемо, – говорив Василь матері, яка збирала речі. – Просто у батьків Віки справді мало місця, а у нас двоє дітей, сама розумієш. – Я їду на довгий час, тож живіть, ми ж свої, – погоджувалась Ганна. – А як повернуся, тоді думатимемо, як … Читати далі

Мамо, я так більше жити не можу! – закричала несамовито Маргарита на кухні. Степан відчув запах горілої пластмаси

– Мамо, я так більше жити не можу! – закричала несамовито Маргарита на кухні. Степан відчув запах горілої пластмаси. Він кинувся на голос дружини та побачив, що на кухні знаходилося двоє – дружина, яка тримала в руках те, що залишилося від електричного чайника, і вісімдесятирічна теща, що дивилася незрозумілими очима на дочку. – Що знову … Читати далі

– Пакуй валізи! – Голос Олега пролунав так голосно, що Ірина здригнулася.– Завтра вранці, щоб духу вашого тут не було! Квартира – моя. Ти можеш піти по-доброму, або я тебе виставлю власноруч! – Кинув роздратовано чоловік

– Пакуй валізи! – Голос Олега пролунав так голосно, що Ірина здригнулася. Вона стояла посеред вітальні, тримаючи в руках чисті рушники. Слова чоловіка звучали так, ніби то був не він, а якась стороння людина. – Ти це серйозно? – Ірина спробувала посміхнутися, ніби сподівалася, що він просто розігрує її. Але погляд Олега був холодний, і … Читати далі

«- Чоловіка, доню, вибирай з розумом…» – згадалися їй слова матері

– Ах ти егоїстка! – заявила свекруха. – Безсердечна, байдужа… – повторювала їй сестра чоловіка. – Одні гроші в голові! – Замість серця – калькулятор! – Двері – там, – незворушно промовила Василина, і не ввічливо підштовхнула родичок до виходу. – Бач, розкомандувалась! Ось прийде Кирило, він тобі накрутить хвоста! Покаже, як виганяти за двері … Читати далі

Коли ми йшли до церкви, тримаючись за руки, мою наречену зупинив якийсь незнайомець. Він повідомив, що Уляна вагітна від нього

Сторонній чоловік перехопив мою наречену перед церквою, і було зрозуміло чому: вона носила в утробі його дитину. Це стало шоком для всіх, особливо для мене. Якби я знав про її становище заздалегідь, все могло б скластися інакше. Нещодавно я переїхав до незнайомого міста і не мав бажання повертатися додому. Причиною цього є моя колишня наречена. Я народився … Читати далі

Іван знепритомнів на вулиці, а люди ігнорували старого чоловіка, аж поки одна молода жінка не підійшла до нього

Баба Зіна проживала з сім’єю онуки Антоніни у своїй трикімнатній квартирі. Колись вона тут мешкала разом зі своїм чоловіком Іваном, з яким у них не було дітей. Вони жили разом мирно до трагічної загибелі Івана в день, коли він вийшов купити хліба і не повернувся. Він знепритомнів на вулиці, а люди ігнорували старого чоловіка, аж поки … Читати далі