— Мамо, Ілля запропонував мені жити разом, — обережно почала Аня після вечері. — І де ви будете жити? — запитала мама, трохи затримавшись. — У нього є власна квартира. Батько купив її, коли Ілля вступив до інституту. — Ви… Продовжити читання →

— А ти де зараз? І чому я не бачу в квартирі твоїх речей? — чоловік подзвонив Даші, повернувшись додому. — А більше ти нічого не хочеш дізнатися? — різко відповіла Даша. — Хоча ні, вже не треба. Мені і… Продовжити читання →

Все починалося так незвичайно, трішки зворушливо і навіть романтично, як у кіно. Уляна працювала в дитячій поліклініці, що знаходилася в центрі міста, і доїжджала на роботу зі спального району, де мешкала сама. У свої тридцять два вона була ще незаміжньою,… Продовжити читання →

— Оленько, звільни мені стіл, будь ласка. А то мені поставити страви нікуди. Віра Миколаївна рішуче переставила блюдо з індичкою, уже готовою до подачі, на стілець поруч зі столом, і почала викладати з сумки пластикові контейнери з їжею. — Віро… Продовжити читання →

Коли Марія зібрала валізу і сказала, що з неї досить, Василь не міг повірити, що вона не жартує, більше того, навіть ображався, що вона не змогла оцінити того щастя, яке він їй дав. Василь і Марія прожили разом уже понад… Продовжити читання →

«Все! Більше я в цьому житті нікому нічого не винна. Чоловіка – немає, дочку – віддала заміж. Мені сорок п’ять, настав час влаштовувати своє особисте життя, – Яна підійшла до дзеркала, критично оглянула себе. – На обличчя, начебто, симпатична. Тим… Продовжити читання →

– Коля, ти просто зобов’язаний її гарненько провчити, – холодно наставляла сина Ганна Сергіївна телефоном, гордо сидячи на задньому сидінні дорогого автомобіля. Вона невдоволено вислухала відповідь сина. – Послухай, я ж не можу сама постійно займатися вихованням твоєї Варвари! –… Продовжити читання →

– Ірочко, як же так? Виходить, ти гроші взяла та ще й квартиру вимагаєш? – Не добре це, дівчинко, – зітхнув дядько Петя. – Бабуся ж справедливо все розділила. Батько Ірини та Поліни – високий сивий чоловік – повільно підвівся… Продовжити читання →

-Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син із ненавистю в очах дивився на Наталю. – Гліб, синку, ти що? Що сталося? -Я все знаю… мамо. -Ну розкажи мені, я теж хочу знати, – спробувала перевести на жарт… Продовжити читання →

– Катю, мене з дому виганяють, – сказала Ірина подрузі. Дівчата сиділи у літньому кафе. Був кінець травня, але погода ніби вирішила компенсувати людям три попередні дощові тижні. Народу в парку було багато – усі намагалися зловити перші промені майже… Продовжити читання →