Future Investments

Коли Федір прийшов додому, у квартирі було тихо. Його дружина, Світлана, ще з ранку попередила, що сьогодні затримається на роботі – керівництво вирішило провести позачергову ревізію. Він зайшов на кухню, заглянув у холодильник – вечері не було. Федір зітхнув, увімкнув чайник, зробив собі пару бутербродів і вмостився перед телевізором.  Кілька хвилин він клацав пультом, доки … Читати далі

“– Ну, брате, завтра заручини, а там і весілля не за горами. Закінчиться наше з тобою солодке життя, і дівчата… – з усмішкою говорив другові Антон. – Ну, чому ж закінчиться. Дружина ж не стіна, як кажуть… – Треба в п’ятницю як слід відіспатися… – Даша відчинила шафу і дістала звідти одну зі своїх нових … Читати далі

– Ось, приїду, мамо, сам тебе зацілую. Так за твоїми руками дбайливим скучив, які мене ночами гладили. Так обійняти і притиснутись до тебе хочу, моя рідна. Ти бережи себе Округлий живіт Оксани об’єднав усіх сільських пліткарок. – Зовсім совість втрачати стали. Я б з сорому, не знала куди подітися, – казала баба Зіна, – а … Читати далі

Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона ближче. – Так, бабусю. Мені сказали, що тут колись жила жінка, яка допомогла моїй мамі … Читати далі

 — Ти народила чотирьох? Забирай їх і викручуйся сама, це вже надто! — заявив мені чоловік, тільки-но переступивши поріг. Я дивилася на нього, не блимаючи. У голові була порожнеча. Чотири крихітні тільця в саморобних колисках здавалися нереальністю. Чотири дихання, слабкі, як трепет крил метелика. Родова діяльність тривала 18 годин. Мерехтливе світло лікарняних ламп. Крики акушерок. … Читати далі

 Телефон задзвонив пізно ввечері – Лариса вже збиралася лягати спати. – Ларисо! Привіт! Вона відразу впізнала голос, який ніколи більше не планувала почути. – Віра? Що тобі треба? – Відразу – “що тобі треба”, а я, можливо, хотіла дізнатися, як ти живеш, – відповіла Віра. – Я живу добре, – сказала Лариса. – Це все? … Читати далі

 – Дай гроші! — Сльози котилися по щоках моєї родички, але я дивилася крізь неї. Колись я б віддала останнє. Але тепер — ні. Ця історія про те, як я навчилася казати «досить». Голос її тремтів, а в очах стояли сльози. — Ти ж розумієш, вона перед весіллям уся на взводі, от і зірвалася на тебе. … Читати далі

– Безсовісна! – Закричала свекруха. – Захомутала мого сина, а тепер кидаєш його з хворою матір’ю на руках! Ну гаразд… – Хоч тепер він прозрів. Краще пізно, аніж ніколи – Мені потрібні гроші для матері! – Чоловік не просив, а вимагав. – А до чого тут я? – Запитала. – Ну як до чого? – … Читати далі

— Нам набридло платити чужому дядьку за оренду, коли ти живеш одна в таких хоромах, тому готуй ключі, — сказав син, ігноруючи моє право на особисте життя. Ультиматум від дітей став початком моїх роздумів про те, чи справді батьківський обов’язок не має терміну придатності. Моє життя довгий час нагадувало тиху гавань, де кожен предмет мав … Читати далі

Таня випадково почула розмову старшого брата. Він говорив телефоном, не припускаючи, що сестра все чує. А Таня чула, вона сіла відпочити від виполювання грядок на лаву під вікном. Червень, іспити позаду, вся справа в очікуванні результатів. Від спеки паморочилося в голові та нила спина, але нічого вона впорається. Мамі тяжко, вона працює. Батько… батько теж … Читати далі