– Андрюша, ну зробімо тест… таємно… ну не наша це внучка! Я прямо відчуваю… – Дітям дочки також зробимо? — похмуро дивився він на дружину — збанкрутуєш так! – Доччиним навіщо?! Там хоч як наші! А тут невідомо! Звідки вона… Продовжити читання →

– Пакуй валізи! – Голос Олега пролунав так голосно, що Ірина здригнулася. Вона стояла посеред вітальні, тримаючи в руках чисті рушники. Слова чоловіка звучали так, ніби то був не він, а якась стороння людина. – Ти це серйозно? – Ірина… Продовжити читання →

– Не розумію, – Ігор помітно нервував, – з якого дива ти зібралася оформляти квартиру тільки на себе? – А на кого ще? – здивувалася Кіра. – На мене. Чи я тобі ніхто? Ми таки третій рік живемо разом. –… Продовжити читання →

Невістка мені не сподобалася відразу. Адже є ж щасливі свекрухи, яких мало не з дня весілля невістки «мамою» звуть. Я теж би так хотіла, але моя ні в яку. А я ж для них все би віддала, до себе їх жити… Продовжити читання →

– Наталю, донечко, а ти де плануєш тепер жити? – Анжеліка Вікторівна, свекруха Наталі, підійшла до невістки. Наталя ще не оговталася від втрати чоловіка, тому не відразу зрозуміла запитання свекрухи. Вона машинально закладала в контейнер цукерки, що залишилися. – Вибачте,… Продовжити читання →

Віта, хоч і боялася цієї розмови, все ж сказала мамі, що Сергій запропонував їй виходити за нього заміж, і що вона погодилася. Реакція мами не стала для дівчини сюрпризом – багаті батьки Віти і чути нічого не хотіли про бідного… Продовжити читання →

В той день величезний коридор невеликої селищної поліклініки ближче до закінчення чергового робочого дня наповнився якоюсь незвичною тишею. Лише з-за дверей одного кабінету було чути жіночі голоси. А ще звідти доносилися такі смачні пахощі, що прибиральниця Галя про себе подумала:… Продовжити читання →

Таня лежала в лікарні з дитиною вже другий тиждень. Лежала у двомісній палаті. Поруч із нею в палаті нещодавно з’явилася ще одна матуся з немовлям, мовчазна і строга особа, з якою вони зовсім не спілкувалися. Таню це не напружувало, тому… Продовжити читання →

– Валеро, синочку, ти знову схуд? Тебе дружина взагалі не годує? Он як вона свекруху зустрічає – стіл порожній, – Валентина Петрівна з порога почала дорікати Олі. – Мамо, вибачте. У мене токсикоз, мені важко зараз готувати – від усього… Продовжити читання →

Від дружини я пішов не через зраду. Вона мене не цінувала. У нас було все – обставлена трикімнатна квартира, машина, власний бізнес. Єдине, у нас не було дітей. З часом я почав помічати, що наше життя перетворилося на безперервну рутину…. Продовжити читання →