— Принесу я тобі, Христино, кавалок ковбаси і пів мішка картоплі, бачте, влаштувала тут через їжу скандал! — прогримів дід Петро, входячи в хату так гучно, що двері аж заскрипіли, а курява з сіней піднялася хмарою. Христина стояла біля печі, тримаючи в руках велику дерев’яну ложку, якою щойно мішала борщ. Обличчя її було червоне — … Читати далі
Юрко вибіг із під’їзду, і швидко попрямував у бік магазину. Він поспішав до закриття, бо вечеряти без хліба не хотілося. Біля входу в магазин стояла маленька дівчинка років чотирьох, і притискала до себе маленьке цуценя. – Тітко, купіть, будь ласка, моєму цуценяті хліба, – попросила тихо дівчинка, з надією глянувши на жінку, яка заходила в магазин. – Дівчинко, … Читати далі
Денис зблід. Кілька секунд подружжя дивилося одне на одного в тиші, яку порушували тільки звуки телевізора. — Денис, у мене новина! — Марина влетіла в квартиру, ледь стримуючи посмішку. Вона спеціально купила по дорозі додому улюблені тістечка чоловіка. Сьогоднішній день безумовно заслуговував на свято. Чоловік лежав на дивані, втупившись у телефон. Футбольний матч на екрані … Читати далі
Сміх пролунав у кабінеті нотаріуса так різко й недоречно, що навіть пил на старих папках ніби здригнувся. — Ну що ж, Богдане, тепер ти багатий спадкоємець, — Ліля відкинулася в кріслі й розсміялася на весь голос, не приховуючи задоволення. Сміх був гучний, самовдоволений, майже образливий. Нотаріус скривився, але промовчав. — Дісталися Мар’яні пилки та старі рубанки. Може майстерню відкриє або … Читати далі
– Доню, мені жити нема де! Вони мене вигнали. Як… Як собаку! Ти… Ти ж не залишиш мене на вулиці? … З такою новиною Марина зателефонувала дочці, з якою востаннє розмовляла три роки тому. І то це було важко назвати розмовою. Так, обмін привітаннями у черзі в крамницю. – Віка, ми ж зі Славиком не … Читати далі
– Що ж ти робиш… – голос колишньої свекрухи дзвенів від обурення. – Ти взагалі розумієш, що твориш? На вулиці холоднеча! А мій онук одягнений так легко! Він же замерзне! Ти хочеш, щоб хлопчик занедужав? – Ти неправильно його тримаєш! Крик пролунав несподівано, різко та пронизливо. Але Марина навіть не здригнулася. Останніми місяцями вона звикла … Читати далі
– Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість? Варі ледве виповнилося шістнадцять, коли не стало мами. Батько … Читати далі
– Щовесни ми з Дімою тут гаруємо, – сказала я свекрусі. – Щоб потім улітку приїхати та відпочити. А ви хотіли просто ключі – і все готове … Так не буває … – Твоя мати хоче дачу? То хай сама все робить, а не на готове приїжджає! – розлютилася я. – Ти не розумієш, мама, … Читати далі
Вадим стояв у передпокої і чув, як дружина хвалилася по телефону подрузі, що їй підвищили зарплату. — Оля, це правда? — суворо запитав Вадим, коли дружина поговорила з подругою. — Тобі дійсно підвищили зарплату? — Підвищили! — гордо і радісно відповіла Ольга. Вадим невдоволено хмикнув. — Цікаво, — сказав він, — а чому я про … Читати далі
“– Чому у всіх, як у людей? А в мене? Чоловіка немає, у дочки теж. Хоч би так і лишилося. Так ні – вона поїхала в місто, на вокзал, привезе мені на шию нового зятя, який щойно з місць не дуже віддалених У сусідній кімнаті брязнуло щось тендітне. Впустивши каструлю, Алевтина рвонула туди. Внучок стояв … Читати далі