Синку, я просто не знаю, як виживати з такою пенсією, комуналка з’їдає геть усе, — зітхала мати, дивлячись на сина. — Мамо, я ж надсилав тобі кошти на картку буквально два тижні тому, — здивовано відповів Остап. — Ой, Остапчику, ти ж не знаєш нинішніх цін на ліки та продукти, мені постійно потрібна підтримка здоров’я, — свекруха витерла сльозу куточком хустинки. Зоряні стало соромно за власні думки, і вона мовчки дістала з гаманця гроші, простягнувши їх свекрусі. Та одразу просіяла, а Остап подивився на дружину з таким захватом, наче вона зробила найбільший подвиг у світі. Але доброта дуже швидко перетворилася на пастку. Вже за кілька днів телефон Зоряни розірвався від дзвінка. Телефонувала молодша сестра Остапа, Оксана. — Зоряночко, виручай! У мене пральна машина раптово згоріла, треба терміново купувати нову, а Остапу казати боюся, він через гроші завжди такий нервовий
Зоряна обережно розправляла у дорожній валізі легкі літні сукні, намагаючись не пошкодити делікатну тканину, коли в передпокої раптом пролунав настійний, різкий дзвінок у двері. До поїздки в омріяну відпустку залишалося зовсім мало часу — таксі до вокзалу мало прибути з хвилини на хвилину. Вона випрямилася, струсонула легке довге волосся і вийшла з кімнати до коридору. … Читати далі