Future Investments

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри? Я стояла біля панорамного вікна свого офісу на сімнадцятому поверсі. Місто лежало внизу, … Читати далі

– Я не зрозуміла, Таня, це такий святковий жарт, чи що? – з витягнутим від подиву обличчям запитала Ніна, ледь увійшовши до вітальні. Вона не змогла приховати розчарування і тому зараз виглядала розгубленою. Ще хвилину тому зовиця широко посміхалася, ввалившись у передпокій разом з усією своєю родиною. Вона вигукувала новорічні привітання і сипала навколо різнокольоровим … Читати далі

Ірина крутила ключі між пальцями. Ключі від нової квартири — їхньої нової квартири — палили долоню. П’ятнадцять років збирали. П’ятнадцять! І ось тепер… — Іро, ти чого застигла? — Сергій торкнувся до її плеча. — Давай, відкривай вже! — Може, ти відкриєш? Все-таки технічно… — Іра, ну ми ж вже сто разів це обговорювали. Мама … Читати далі

— Скільки ж ви на це витратили? — Людмила Петрівна окинула несхвальним поглядом вишукані страви, блискучі прибори та вигадливі композиції з квітів, що прикрашали стіл у дорогому ресторані. Її син Артем і його наречена Ксенія переглянулися. Вони очікували, що знайомство батьків пройде не зовсім гладко, але не думали, що претензії почнуться прямо з порога. — … Читати далі

Аліса стояла перед дзеркалом, поправляючи локони, які так довго укладала. Сукня кольору морської хвилі елегантно облягала фігуру, макіяж був бездоганний — вона спеціально записалася до візажиста, хоча зазвичай фарбувалася сама. Все мало бути ідеально. Просто зобов’язано. — Ти чудова, — Ілля обійняв її зі спини, поцілувавши в скроню. — Мама буде в захваті. Аліса промовчала, … Читати далі

— А ти, Христинко, майонезу таки пошкодувала, — Лариса Вікторівна підтиснула губи й гидливо поколупала виделкою салат. — Сухувато вийшло. В наш час на стіл останнє виставляли, щоб гостей шанувати. А ти все економиш, усе вигадуєш. Христина завмерла з деком у руках. Жар від духовки обпалив і без того втомлене обличчя, але ще дужче обпекла … Читати далі

Пишу сюди, бо відчуваю, що у повному розпачі. Не знаю, куди звернутися за допомогою. Отож, мені 55. У старі діди не поспішаю себе списувати, відчуваю, що повен сили та енергії. З жінкою розлучився ще пару років тому. Зрозумів, що ми геть різні люди та нема ніякого сенсу жити далі. Хоча моя колишня жінка Жанна була молодша … Читати далі

У мене зав’язалися стосунки з чоловіком, який був в рази старшим від мене. Наше знайомство відбулося абсолютно випадково. Якось я гуляла парком, але через слизьку стежку посковзнулася і впала на землю. Незнайомець вирішив допомогти мені, а я на знак вдячності запросила його на чашку кави. З того часу все й закрутилося. Про те, що у … Читати далі

– Ваш чоловік – батько моєї дитини! З такими словами до Христини, що мирно обідала, підійшла незнайома жінка. Безцеремонно вмостившись навпроти, ця жінка стала чекати хоч якоїсь реакції на свої слова. – І скільки років вашому малюкові? – Абсолютно спокійно, ніби це повсякденна ситуація і їй це щодня говорять, відповіла дівчина. – Вісім, – невдоволено … Читати далі

— Бабо Алло! — вигукнув Матвій. — Хто вам дозволив тримати вовка в селі? Алла Степанівна гірко заплакала, побачивши зруйнований паркан. Вона вже не раз підпирала його дошками та лагодила трухляві стовпчики, сподіваючись, що огорожа протримається, поки вона збере достатньо грошей зі своєї маленької пенсії. Але не судилося! Паркан упав. Вже десять років Алла справлялася … Читати далі