Хто б знав, що Тетяні життя таку свиню підкладе. Адже ще півроку тому все було прекрасно. Вийшла заміж за коханням, і з Олегом вони цілком добре жили. Квартира в них у центрі міста була, хороша така двушка. Тільки от ще дітей для повного щастя не вистачало. Але до цього дожити вони не встигли. Олег раптово […]
– Ми кудись їдемо? – здивовано запитала Іра, коли зайшла в кімнату і побачила, як Максим збирає речі. Вона щойно повернулася з роботи, а він ні про що її не попереджав. “Може, сюрприз хоче зробити?”. – Ні, ми нікуди не їдемо, – відповів Максим, навіть не повернувши голови. – Це я від тебе йду. – […]
– Гостина – то добре, Василю, але я нікуди не йду, – кажу своєму чоловікові. – А ти сам вирішуй – йти тобі чи не йти. – Марусю, чи не захворіла ти часом? – стривожено глянув на мене чоловік. – Дякую, зі мною все добре, але в гості я не йду. Нехай невістка спочатку навчиться […]
– Валя! Валентино! Що з тобою? – з кожною секундою голос Бориса ставав все тихішим і тихішим. За хвилину жінка зовсім не розбирала слів чоловіка. Вона взагалі нічого не чула і не бачила. Після емоційної розмови у Валентини різко запаморочилося в голові, і вона впала. Жінка прийшла до тями, коли чоловік підніс вату до її […]
– Через годину приїде твоя сестра з чоловіком та з дітьми, так що збирайте речі та їдьте. – Як – їдьте? Мамо, куди ми вночі підемо? – Антон навіть заїкатися став від несподіванки. – Ой, ну придумай щось! Мені взагалі все одно: треба Аллочці та діткам кімнати підготувати. Збирайте свої манатки, а я вам, так […]
– Бабусю, ти вибач, але я до тебе більше не піду, – каже мені моя онука Соломія. – А що сталося? Ти образилася? – питаю. Дізнатися більше Трускавці – Так. І ти сама знаєш на що, – чесно відповіла Соломія. Мені 64 роки, і скажу відверто, так прикро мені ще ніколи в житті не було. […]
– Вареники у неділю – це тема. Смачніших, ніж твої, я не їв ніколи, – нахвалює мене мій колишній чоловік, доїдаючи ще добавку. А заодно цікавиться справами наших дітей, бо він саме заради них і прийшов – після розлучення він у нас став “недільний тато”. Ми з Олегом розійшлися чотири роки тому з його ініціативи. […]
– Ти жартуєш? – здивувався Микита, – як таке може бути? Тобі ж лише двадцять один рік! І чому ти раніше нічого не говорила? Алла пригорнулася до чоловіка, віддано зазирнула у вічі:– Я боялася, що ти розлюбиш мене і передумаєш одружуватися. – А тепер? На що ти розраховуєш тепер? …Вони познайомилися випадково. Алла сильно затарилася […]
– Ти знаєш, Вітю, що Оленці нашій, майбутній чоловік запропонував переїхати у його квартиру? – попиваючи чай з варенням на кухні у невістки, говорила задоволена Неля Юріївна. – Дімка покликав Лєнку до себе? Та гаразд! Ну що – він вляпався! – з гумором відповів Віктор. – Міг би до весілля почекати. Пожив би, як людина. […]
Стос старих квитанцій вислизнув з шафи, коли Олег діставав парадний піджак. Він би не звернув уваги, якби слідом не випав конверт – щільний, трохи пошарпаний по краях. У таких зазвичай видають зарплатню, чи зберігають накопичення. Першою думкою було покласти конверт на місце. Зрештою, Люда може мати свої секрети. Тридцять п’ять років разом. Але щось зупинило […]