Future Investments

– Як це ми не спадкоємці? Іншої рідні немає! – вигукнула донька, розмахуючи руками, поки не побачила офіційний документ… Ця історія почалася задовго до того дня, коли у квартирі Галини Василівни з’явилися нотаріальні папери. Вона жила сама в одній із типових багатоповерхівок. Чоловіка давно не стало, а діти роз’їхалися. У кожного з них було своє … Читати далі

— Жінко, ти взагалі при своїй пам’яті, куди ти прешся з тим розвалом? — водій старого рейсового автобуса незадоволено гримнув дверима, обдавши пилом жінку, яка щойно зійшла на розбитий асфальт біля сільського магазину. Вона не відповіла. Лише міцніше стиснула в руці стару фанерну валізу, перев’язану звичайною мотузкою, щоб не розсипалася дорогою. Одягнена приїжджа свідомо виділялася … Читати далі

– Юлю, на неділю нічого не плануй, гаразд? Нас запросили на свято, – Діма повідомив про це так буденно, що дружина вирішила, – йдеться про день народження його друга. – Добре. Що подаруємо Ігореві? Гроші, чи щось інше? – Запитала Юля. – А до чого тут Ігор? – Як? Хіба ми йдемо не до нього? … Читати далі

У коридорі пахло свіжою випічкою та дорогою кавою. Цей запах належав території Стефанії Василівни, жінки з бездоганною поставою та суворим поглядом, яка після п’ятнадцяти років заробітків в Італії звикла до певного рівня комфорту. В іншій частині квартири, ближче до кухні, пахло дитячою присипкою та кип’яченим молоком. Там панував зовсім інший світ. Олег сидів на стільці … Читати далі

— Знімай гроші з рахунку, Іллюша сказав, що ви допоможете! Він як чоловік ухвалив рішення розпорядитися вашими заощадженнями, щоб урятувати сестру. Завтра останній строк, інакше Риту на вулицю виставлять, а кредитори квартиру заберуть! — голос Зінаїди Аркадіївни зірвався на театральне схлипування, перекриваючи гудіння професійного планетарного міксера. — Годі свої тістечка мазати, про родину подумай! Ніна … Читати далі

«І навіщо тобі взагалі та невістка, якщо ти сама знаєш, під яким кутом йому краватку прасувати і скільки ложок цукру сипати в каву?» — саме ці слова випадково почутої телефонної розмови свекрухи з подругою змусили Дарину зупинитися біля дверей вітальні. Вона тримала в руках телефон, де світилося повідомлення з незнайомого номера: «Передай своєму коханому, що … Читати далі

Андрій стояв на драбині з молотком у руках, вдихаючи запах свіжої тирси та старої глини. Цей будинок дістався їм важко. Два роки життя під одним дахом із Тамарою Василівною, матір’ю його дружини Олени, здавалися Андрієві безкінечним випробуванням на міцність. У будинку тещі панували свої закони. Андрій згадував, як щосуботи починався один і той самий діалог. … Читати далі

— А для кого це ти нові кросівки та дорогий годинник вдягнув, коханий? Ти мені зрадити зібрався, чи ти просто хочеш почуватися впевненим у собі, бо тобі ці речі подобаються? Тож у чому різниця, якщо ми обидва просто збираємося на роботу в офіс? Прохолодний серпневий ранок повільно наповнював кімнату м’яким, сіруватим світлом. За вікном чулося … Читати далі

Кавомашина в приймальні генеральної директорки сичала так надривно, ніби збиралася катапультуватися крізь вікно. Я відвернулася від панорамного вікна, за яким крізь листопадову мряку ледь проступали вечірні вогні Києва, думаючи про чергову плутанину з сиром від шеф-кухаря. Нічого не віщувало біди, був звичайний вівторок, як раптом… Двері кабінету моєї мами, Маргарити Аркадіївни, яку за очі називали … Читати далі

— Знаєш, Ігорю, я поважаю твою родину, але твоя мама й тітки перейшли всі можливі межі пристойності. Наша квартира — це наш дім, затишне сімейне гніздо, а не приватна перевалочна база чи безкоштовна камера схову для меблів твоєї двоюрідної сестри. Якщо ми зараз не припинимо це свавілля і не повернемо цю шафу назад, ми назавжди … Читати далі