Future Investments

Сторінка 2 з 2269

Розписали їх у сільраді, і всі гості прийшли в хату до батьків Матвія. Клавдія, коли переступила поріг хати й побачила накриті столи, навіть трохи була ошелешена. Усього було багато, а гості зраділи, коли побачили багато напоїв на столі. Господарі самі не пили і Матвій теж, але гості пили і веселилися, а мати Клавдії плакала від радості. Озиралася на всі боки й думала: — У який дім потрапила моя донька. На вікнах тюлеві фіранки, штори гарні, трюмо ледве не до стелі, меблі гарні, все гарно й добротно, Посуд гарний і дорогий

Увійшовши до свого будинку з двору, Клавдія втомлено опустилася на диван у кімнаті, і як завжди подивилася на стіну, де в рамці висіла фотографія чоловіка Матвія. Їй скоро шістдесят, живе одна у великому будинку, син із сім’єю далеко, він військовий… Продовжити читання →

“А що про маму казати? Вона ходить цілими днями по тролейбусу, квитки продає. Хіба це робота?” – боліла душа від образливих слів доньки…

Оксана уже тримала ручку дверей до кухні, щоб зайти. Але розмова, яка велась по інший бік, спершу насторожила, а потім до сліз засмутила жінку. — Тату, з української мови на післязавтра нам потрібно написати твір про роботу одного з батьків…. Продовжити читання →

Дружина саме наpiзала все на пoминальний обід, бо ж то була неділя, по донечці, хоч тільки вчора пoхoвaли, робили «дев’ятий день».Батько дівчинки не здивувався, коли біля його хати зупинився крутий джип. Розумів – це приїхали залагоджувати «справу»…

Батько Даринки не здивувався, коли біля його хати зупинився крутий джип. Розумів – це приїхали залагоджувати «справу». Дружина саме наpiзала все на пoминальний обід, бо ж то була неділя, по донечці, хоч тільки вчора пoхoвaли, робили «дев’ятий день». Батько Даринки… Продовжити читання →

Не вірте своїм дітям: 4 істини про безпечну й щасливу старість, про які не прийнято говорити

Якось бабуся з гіркотою мовила: «Старість — це не радість, це іспит, до якого ніхто не готується». Тоді всі тільки махнули рукою. Мовляв, не драматизуй. Мама казала: «Зате діти не залишать». І в її словах була така тиха віра, ніби… Продовжити читання →

— Не було. Ні квітів, ні подарунків, ні дрібничок. А браслетик із кільцем я сама собі купила нещодавно. Дуже цей комплект мені сподобався

— Та що з тобою не так, Марино? Мій брат витратив на тебе ціле майно, а ти не хочеш з ним спілкуватися! — обурювалася Оксана. Марина відчула себе ніяково. Насправді вона сходила на кілька побачень із братом Оксани тільки через те, щоб подруга… Продовжити читання →

Цілий ранок баба Зоя провела в тривозі. Вона кілька разів перераховувала зелененькі папірці. І щоразу, щойно брала їх до рук, з’являлося почуття радості, упереміш із жадібністю. Вона розділила папірці на три купки – по три в кожній, розірвала свою стару ситцеву головну хустку на три клаптики й загорнула в них купюри. Бабуся довго ходила хатою і подвір’ям із цими вузликами, не наважуючись кудись їх сховати. Нарешті один вона сунула в мішок із зерном, що стояв у коморі, другий пристебнула у внутрішню кишеню нового халата, що висів на кухні, а третій поклала під перину

Баба Зоя жила на краю села, де за сто метрів від її будинку красувався зелений гай. Повз село і гай проходила жвава шосейна дорога. Починаючи з травня і до осені в гай, де баба Зоя знала кожне деревце і кожен… Продовжити читання →

Хвора замовкла, а потім знову продовжила. — І ще. Вибачення хотіла в тебе попросити, що дітей у вас із Борисом немає. Це ж я по молодості прокляла його. У серцях крикнула в спину, що раз не визнав свою доньку, то не буде більше в нього дітей. — Та дрібниці це все, не буває так. — Однак дітей у вас немає. — Ні, – опустила голову Катя. – Але не через це. На свинку Боря хворів маленький, я зовсім недавно дізналася

— А хто тебе заміж гнав? Насильно до цього Борьки на шию вішав і змушував кричати – “жити без нього не можу не губи, мамо” га? Алла Андріївна стояла на кухні, підперши боки худими руками, і дивилася прямо на доньку,… Продовжити читання →

Ніночка, у своїй особистій тільки їй зримій реальності, незмінно ставала багатодітною матір’ю, поверталася у своє далеке минуле, вирішуючи тамтешні проблеми. — У Борьки чобіт немає. До школи в моїх валянках пішов. Де б чоботи йому взяти? І хлопчаки правнуки несли їй чоботи. —Тримай, Ніночко. Це для Борьки твого… Ніночка чоботи брала, підсліпувато роздивлялася. — Бориса мого чи що? – уточнювала. І діти підтверджували. І Ніна заспокоювалася до певного часу

Бабі Ніні на Покрову сон наснився. Прокинулася, коли в хаті ще всі спали, прошаркала на кухню й почала млинці пекти. Борошно просипала, нахилилася зібрати і раптом побачила під столом кухонний комбайн. Що за диво? А коли розігнулася, згадала все. Уві… Продовжити читання →

— Так, — каже коханка. — Не бійтеся, торт не отруєний. Ми ж не суперниці, а сестри на нещастя. Я інтелігентна жінка, навіщо мені вас цькувати?

Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже того ж віку. Говорить мені: — Доброго дня, можна нам з вами поговорити про Володимира? Так вийшло, що я коханка… Продовжити читання →

— Поговорю я з його мамою, — подумала Світлана, — з Юльчиною свекрухою. Вона, можна сказати, майже свекруха мені. Розплющу їй очі, а вона вже нехай сама думає, як сина з біди врятувати

Юля помітила увагу чоловіка до своєї подруги та вирішила її перевірити — Може, і нічого серйозного, — думала Юлія, – але все це якось дивно. Дивитись на неї часто став. Посміхається їй. Говорять про всяку нісенітницю і при цьому сміються…. Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑