– Синку, нам треба духовку з плитою поміняти найближчим часом! – сказала Марина Василівна синові, поки він уплітав свою вечерю. – Бо вже просто неможливо готувати на них! – А що з ними не так, мамо? – не зрозумів Ігор такого запиту. – Та ми їх із твоїм батьком купували, коли тебе ще не було […]
У Анжели не стало батьків. Поминки пройшли швидко, а на поминальний обід Анжела не пішла. Вона вирішила сходити у батьківську хату. Тепер цей будинок мав стати її. У хаті було відносно чисто. Мати чистоту любила. У старому холодильнику нічого не було. Вже йдучи, дівчина подумала, що треба було б закрити хату на замок. Хоча можна було б і не закривати, там нічого цінного не було, але так було треба. Колись вона сюди повернеться із цим ключем… Анжела повернулася додому через якийсь час. Вона вже зайшла на ґанок, як раптом застигла від побаченого
Анжела приїхала додому, якщо це можна було назвати домом. В минулому був дитячий будинок, училище. Житлом її ніхто забезпечувати не збирався, будинок батьківський є, ось туди й повертайся. Тепер вона сама за себе відповідає. В дитбудинок дівчинка потрапила у п’ять років, через батьків гульвіс і родичів. Через рік мати взялася за розум, навела лад і […]
– Ох, онучко, це я в усьому винна, – говорила Алевтина Ігорівна, коли телефонувала Ангеліні. – Треба було пересилати гроші особисто вам, а не передавати їх через Ксюшу
– Сашко, учора мама дзвонила. Вона запросила нас на вихідні, щоб відзначити Восьме березня… – Ангеліна нервово поправила волосся, а потім кинула на чоловіка такий погляд, ніби благала його відмовитися. – Запросила, значить, поїдемо. – Олександр ніколи не вмів зчитувати емоції дружини. – Вважаєш, що потрібно? – Не зрозумів. Ти не хочеш? – чоловік зі […]
– Чи можете прихистити мене на кілька днів? Така історія… чоловік вигнав. – Історія як історія. – байдуже кинула Зоя Федорівна. – Приїжджай ближче восьмої вечора, адресу надішлю
– Я з тобою розлучаюся. Іди з моєї квартири. Так заявив мені чоловік, одного разу прийшовши додому за північ. Нічого не віщувало, і я здивувалася. Адже я навіть не працювала! Шість років ми прожили у шлюбі. Рік тому Ігор змінив роботу – за знайомством влаштувався на гарне місце. Тоді він і сказав: – Коли я […]
Моя сусідка з чоловіком жили бідно, мали двох дітей, але все ніяк не могли гроші відкласти, хоча й мали чимале господарство в селі. Тоді сіли обоє, порадилися і вирішили – Наталка їде в Італію, а Микола залишається на господарстві. Сусідка поїхала, а чоловік про неї став розказувати казки
У моєї сусідка Наталі була звичайнісінька сім’я – чоловік та дві донечки. Жили вони в невеличкому селі. Грошей у сім’ї особливо не було. Хоч і мали вони своє чимале господарство, але грошей не вистачало, особливо, на життя, ще й діти росли, яких потрібно було ставити на ноги, адже скоро школу закінчать дівчата. Скільки не старалася […]
Після розлучення Ірина вирішила залишити дітей чоловіку. (Зрештою, це ж він затіяв ситуацію з розлученням.)Ні він ні його коханка не були раді цьому
У повітрі повислa важка розмова про розлучення. Ірина з розлученням погодилася швидко, і, в свою чергу, завела розмову про аліменти. Коли до чоловіка дійшло, що саме мається на увазі, він здивовано витріщився на дружину, і закліпав очима. Надя просто і без скандaлу пояснила, що з точки зору благополуччя дітей правильніше залишити їх в квартирі чоловіка, […]
– Ох у мене і теща! – скаржився друзям Володька. – Прямо така, лізе всюди. Щось не так, як вона хоче, то одразу кричить. Якось його друг Микола не витримав: – Дружині краще скажи, нехай тещу приструнить трохи! А не послухає – розлучайся! Володька якось дивно подивився на Миколу: – Так нема в мене дружини. Вже два роки пройшло, як нема
Володька тільки влаштувався на нову роботу і співробітники ще мало знали про його життя. Та найбільше Володя їм розказував про тещу. -До чого ж у мене теща вередлива! – скаржився друзям Володька. – Прямо така, лізе всюди. Що не так, як вона хоче, то одразу кричить. Таке співробітники чули часто від Володьки, і одного разу […]
Олексій взяв доньку на руки і пішов на кухню. – Де ж твоя мама, Христинко? – сказав він. У квартирі було темно. Двері у ванну були відчинені. – Люда! Ти де? Він увімкнув світло на кухні і раптом побачив записку на холодильнику. – Олексій, не шукай мене… – читав він і не розумів, що відбувається
-Люда! Людочка! Христинка прокинулася! – Олексій тримав на руках дочку, яка плакала. Була четверта ранку і піврічна Христинка не хотіла спати. Олексій переодягнув її, а вона далі плакала. -Ясно, їсти хочеш, чи щось ще. Давай поїмо, а там буде видно. Цікаво, де твоя мама? У ванній чи що? Олексій взяв доньку на руки і пішов […]
– Тітко Олю, вам треба поїхати з нашого будинку, – Аня серйозно дивилася на неї. – Мама хоче повернутися і жити тут! Вона – рідна мати, а ви нам ніхто! Швидше збирайте речі. Ольга стояла і нерозуміюче дивилася на Аню. – Я ж їй матір замінила. А вона зі мною отак, – думала вона
-Тітко Олю, вам треба виїхати з нашого будинку. Мама хоче повернутись і жити тут, і я тільки цьому і рада. Вона – рідна мати, а ви нам ніхто. Збирайте речі швидше, будь ласка. Ольга з сумом дивилася на Аню, дівчинку, яку вона виховувала останні 10 років. Замінила їй та її братові матір. -І ось тепер […]
Вранці пролунав телефонний дзвінок. Сашко закрив вуха подушкою, але телефон не вщухав. Він неохоче взяв трубку і сонним голосом спитав: – Що там трапилося? У трубці пролунав дівочий голос: – Доброго ранку. Не могли б ви зайти сьогодні до нас, щодо вашої бабусі, Марії Петрівни. Сашко здивувався, ніякої бабусі у нього не було
Вранці пролунав телефонний дзвінок. Сашко закрив вуха подушкою, але телефон не вщухав. – Треба ж, – розлютився Сашко, – Не дадуть поспати першого дня відпустки, знову якісь там проблеми без мене. Працював він у великій компанії системним адміністратором. І підлеглі йому співробітники були хлопці кмітливі, але іноді доводилося вирішувати проблеми, з якими в компанії ніхто […]