“– Надя не хоче ділити будинок! Уявляєш? Мало того, вона має заповіт батька, де будинок повністю переходить їй! – А чого раніше мовчала? Не могла вона не знати про заповіт. – У неї спитай – чого мовчала, я з нею… Продовжити читання →

— Марино, ми ось що подумали… — мама завагалася, тереблячи рушник. — Ти переїдеш до нас! Все одно квартиру знімаєш, а тут будинок великий… Я завмерла. Ось воно. Те, чого я боялася почути останні пів року, коли батьки почали все… Продовжити читання →

– Наталя, не ходи до нього! Він тебе обдурить! – зриваючимся від тривоги голосом вигукнула Світлана, ставши як стіна перед дверима. Її пальці судорожно вчепилися в дерев’яний одвірок, ніби він був останньою опорою між страшним минулим і невідомістю майбутнього. В… Продовжити читання →

Юля працювала в санаторії, куди доводилося їздити на електричці. Дорога виснажувала, але платили нормально, і графік був зручний, із садочком можна було поєднувати. У теплу пору року ще нічого, але взимку було страшнувато до станції бігти: темно, людей мало, гаражі… Продовжити читання →

Віктор уже кілька років підпрацьовував на свята Миколаєм. Того дня у нього було багато замовлень. У важкій синій шубі до підлоги, з білою бородою і в шапці, він підходив до останньої за списком квартири з однією тільки думкою – скоріше… Продовжити читання →

Вероніка поверталася додому дуже сумна. – Ну чому у мене все так? – думала вона витираючи сльози. Так, вона знала, що її Петро не любить діточок. Він про це попереджав її ще від початку стосунків… Проте Ніка зраділа, коли дізналася,… Продовжити читання →

Мама зникла в ніч із п’ятниці на суботу. Вітчим дзвонив, але Іра не бачила: вона вимкнула звук, бо боялася, що дзвонитиме Володя. Або, навпаки, боялася, що не дзвонитиме, адже коли вона сказала, що йде на переривання він відповів, що вона… Продовжити читання →

Мати метушилася на кухні: вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, витирала пил, все літало в її руках. Юля тихенько увійшла, поставила портфель і сіла на стілець. — О, Юлько, привіт, вчасно ти, давай, переодягайся, доню, треба допомагати…. Продовжити читання →

— Ну ти й вигадала, мамо, гостей борщем пригощати, — з гидливістю принюхався чоловік до повітря на кухні. Міцно пахло томатною засмажкою та торішньою капустою. — Вони там по фастфудах і ресторанах ходять, у столиці ж… Ти б їм щось… Продовжити читання →

— Привіт, Ніно. А ми тут мимо йшли, вирішили зайти. Уже, дивлюся, Різдво святкуєте? Кутя пахне на всю вулицю! — Святкуємо, Павле Михайловичу. Тільки в нас цього року кожен зі своєю кутею, таке нове правило. Тож якщо раптом захочете приєднатися… Продовжити читання →