“– Це не Віктор! – Як же не Віктор? е саме він – Віктор Михайлович Зарубін, який так часто їздить у відрядження до Андріївки. – Ні, мій Вікторе молодий, – сказала Юля і заплакала У п’ятницю Людмила взяла відгул. Після… Продовжити читання →

“Повідомлення було від чоловіка. У ньому він писав, що їй треба схуднути, схуднути та ще раз схуднути. І підкачати губи. І прибрати зморшки під очима. “Ну, ну ….. Значить написати можемо, а в очі сказати – ні!” Оксана сиділа навпочіпки… Продовжити читання →

– Денис у нас залишиться на кілька днів, ти не проти? – запитав Вітя у дружини. – Якщо так треба, – Ліля знизала плечима. – Постели йому на дивані і приготуй щось, – Вітя недбало махнув рукою, мовляв, вільна. –… Продовжити читання →

“Марина відчинила двері й побачила те, що не повинна бачити. Вона ж в цей час має бути на роботі! Її побачити також не очікували Марина прокинулася рано від жалібного писку кота. Дорослий, хоч і молодий, кіт тихо нявкав і якось… Продовжити читання →

“– Головне вийти вдало заміж. Заможний чоловік – це щасливе життя Оксана була єдиною дочкою у батьків. Батько оберігав дочку, мати балувала і завжди твердила те саме: – Головне вийти вдало заміж. Заможний чоловік – це щасливе життя, – наставляла… Продовжити читання →

“-Ти мені більше не дочка. Хто він і звідки невідомо. Мені соромно за тебе. Переселяйся в бабину хату і живи, як доросла. Відчуй відповідальність за свої вчинки – Оля, чула? До нас людей у відрядження на допомогу нашим привезли. Давай… Продовжити читання →

— Тільки, будь ласка, не лізьте до нього. Посидьте спокійно, я швидко, — попередила невістка. — Він у вас як музейний експонат? Дивитися можна, торкатися — не можна? — Валентина поспішно знімала взуття. — Валентина Сергіївна, давайте без сарказму, добре?… Продовжити читання →

— Олечка, так не можна, все ж мати це рідна… — Мати?! Це слово до неї не підходить зовсім! Запам’ятай, будь ласка, у мене немає матері. Немає. Її не стало під час пологів. — Оля… — ахнула Софія Борисівна. —… Продовжити читання →

 — Пам’ятаєш, минулої зміни у нас дівчина народжувала? Ну, кричала ще грубо — за що їй все це дістається. Брудно лаялася, не мужик так зможе, аж неприємно таке було від жінки чути! — Пам’ятаю, і що з нею? — відповіла… Продовжити читання →

 “– Нічого, Славко! Не сумуй! Зате Новий рік ти шикарно зустрів! Ось і рідне місто. Слава спустився з перону, вийшов на привокзальну площу та попрямував до автобусної зупинки. Він не повідомив свою дружину, що приїде сьогодні. Настрій у Слави був… Продовжити читання →