До Нового року залишалося всього 20 хвилин і Олена востаннє оглянула стіл. Все готово: закуски красиво розкладені по тарілках, качка чудово зарум’янилася в духовці, десерт чекає своєї години в холодильнику. Сергій боровся над гірляндами – якась лампочка знову почала вередувати…. Продовжити читання →

 Мені що, шматка м’яса для матері шкода має бути? – Тобі ні! Ти його не купував й не готував! – А мені шкода, Вово! Бо до зарплати два тижні, а у нас у морозилці порожньо! – Мені що, шматка м’яса… Продовжити читання →

На весіллі подруги Жені ми гуляли два дні. Наречений був прекрасний як Ален Делон і дивно скромний для своєї неймовірно красивої зовнішності. Всі гості потайки розглядали Вадима: небесно-василькові очі, непристойні для чоловіка густі і довгі чорні вії (чорт забери, навіщо… Продовжити читання →

Я два дні лежала з температурою, а ти навіть чаю не зробив! Ти не чоловік, а марна істота! А тепер, коли захочеш пожерти готуватимеш сам! Дмитре Дмитре, будь ласка сходи в аптеку. Голос був чужий, сухий і ламкий, мов листя,… Продовжити читання →

— Аня, а ти чого ще в  піжамі? Перед чоловіком треба завжди виглядати охайно і елегантно. Іди, вмийся, а нам з Вітею треба дещо обговорити. — Та що ви кажете! Припиніть вказувати мені, як жити, краще віддайте ключі від моєї квартири,… Продовжити читання →

Таня народила донечку. Дівчинка була дуже слабенькою і невдовзі її не стало… Так розпорядилася доля. Її чоловік Микола, дізнавшись про це все, навіть не прийшов до дружини жодного разу. У день виписки на Таню чекала тільки валіза з речами, яку… Продовжити читання →

“– Не думала, що ти така! Сама на пташиних правах, а командуєш! – Обурено мимрила свекруха Марина та Микита зустрічалися. Молодий чоловік жив з батьками. Марина винаймала квартиру. Затишна трикімнатна була розташована поряд з офісом, де вона працювала. Власники переїхали… Продовжити читання →

Відстань ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі, я і знати не знаю, чия це дитина! А може, й не моя зовсім? – Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі, – так говорив Віктор,… Продовжити читання →

– Як я тепер без тебе? Що мені робити? Навіщо мені далі жити? – По його щоках текли сльози, а в душі зяяла порожнеча. Там тепер замість серця була чорна дірка Валерій був закоханий в Ірину ще зі школи. Маленька,… Продовжити читання →

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні… Продовжити читання →