Вагон заповнювався пасажирами. Іра пройшла до свого купе. Там уже сиділи бабуся зі стареньким і молодий чоловік. Іра присіла на нижню полицю поруч зі старенькою. — Вам далеко їхати? — поцікавилася бабуся в Іри. — До кінцевої. — Ми виходимо… Продовжити читання →

Інна поверталася додому. Точніше, їй пора було повертатися, але вона все ще сиділа на лавочці біля дитячого майданчика і спостерігала за тим, як її син, Кирило, з’їжджав з гірки наввипередки з сусідським Тимуром. Наталя, дочка Інни, пішла на додаткові заняття… Продовжити читання →

– Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! Наталя говорила тихо, але за її спиною схлипування Соні перекривали все. Ганна Петрівна зупинилася прямо біля машини, стиснувши коробку із подарунками. – Куди вигнав? – З дому. Сказав забиратися, доки його рідня не… Продовжити читання →

– Ну що, передумала розлучатися? Вирішила приповзти назад? Ірина посміхнулася, притискаючи телефон до вуха. За вікном грудневе небо наливалося сірим кольором, і десь внизу, у дворі, вже щосили кричали діти, катаючись на санчатах. – Не дочекаєшся, Антоне. Я з іншого… Продовжити читання →

Марина ніколи не вважала себе прихильницею радикальних змін. У її світосприйнятті шлюб був чимось на кшталт фундаменту багатоповерхівки: навіть якщо на стінах з’являються тріщини, будівля має стояти. Думки про розрив з Олегом виникали в її голові лише як абсурдні сценарії… Продовжити читання →

Ти до бабусі переїхала? Вона тобі квартиру заповіла? Ось це чудово, та ти завидна наречена, – пожартував Юрко, – А з бабусею мене познайомиш? Коли Марина закінчила коледж, її улюблена бабуся Поліна Вікторівна запропонувала онуці до неї переїхати. Марина й… Продовжити читання →

– Забери мою дочку зі школи, – сказала Марина. – Тобі ж не складно, правда? – Не складно, – погодилася я, – тільки… – Ой, все згодом! – обізвалась Марина. – А то я на манікюр запізнююся. Забереш її о… Продовжити читання →

Поліна вискочила на ганок ресторану, коли в банкетному залі ще співало і танцювало весілля. Пухнасті від інею гілки дерев на тлі вже темного неба, великі, ніби танцюючі в повітрі сніжинки, різнокольорові вогники гірлянд на ялинках, що ростуть уздовж алеї –… Продовжити читання →

На завідувачку терапевтичного відділення звертали увагу всі: чоловіки дивилися з цікавістю, жінки – з неприхованою заздрістю. Їй, стрункій і чорноокій, білий халат був до лиця. Волосся вона заколювала ззаду валиком. Чи то набійки на підборах у неї були правильні, чи… Продовжити читання →

– Мамо, ти чого? – стривожено ступив до неї Ілля. – Ось! – свекруха потрясла аркушем. – Договір дарування! Вона подарувала будинок! Рік тому подарувала! – Цій… …Гуркіт каструль і сковорідок розбудив Варвару зрання. Вона підвелася на лікті, прислухалася. З… Продовжити читання →