– А що це ти тут посадила? – запитала Олена Сергіївна, стоячи з лійкою посеред квітника. – Це ж мальви? У них коріння слабке, їх треба далі від паркану! Наталя глянула на свекруху й тихо відповіла: – Я перевірила. Тут… Продовжити читання →

Вероніка рухалася вулицею повільно й обережно — виношування дитини, вимоленої та довгоочікуваної, протікало важко. Кожне відвідування клініки забирало в неї масу сил, часу та чималих коштів. — Тітонька, тітонька! — раптом долинули до неї дзвінкі дитячі голоси. — Кошеня не… Продовжити читання →

— Що це? — Олена Володимирівна зморщила ніс і принюхалася так, ніби на стіл поставили відро з помиями. — Борщ, — з посмішкою пояснила її невістка Софія. Вона зняла кришку з невеликої керамічної супниці і почала розливати яскравий, наваристий бульйон…. Продовжити читання →

Марія готувала вечерю та думала про вихідні. Хлопчики хотіли піти із батьком на футбол. Вона ж вирішила в суботу зайнятися генеральним прибиранням. Потрібно перебрати у шафах одяг, змінити фіранки, у холодильнику навести лад. Вихідний – веселись жінка. Маша навіть посміхнулася… Продовжити читання →

– Юро, а ти куди? – Світлана визирнула з кухні, витираючи руки рушником і з подивом дивлячись на чоловіка. Юрій, чоловік сорока п’яти років, менеджер великої будівельної компанії, вирішив діяти. Він зібрав валізу, поки дружина на кухні клопотала з сніданком… Продовжити читання →

– Ну що, приїхав, олігарх мій? – сміялась Наталка, коли Степан переступив поріг, втомлений, з валізами і подарунками. – Гроші привіз? – Привіз, Наталко… – відповів він, не сміючись. – Якби не ти й не діти, давно б залишився там…. Продовжити читання →

Галина поправила комір блузки перед дзеркалом у передпокої. Три роки тому, коли Віктор пішов із життя, вона припинила носити яскраві кольори. Сьогодні обрала сіро-блакитний – нейтральний, не привертаючий уваги. У сім’ї брата краще бути непомітною. – Галка! – Андрій відчинив… Продовжити читання →

— Іване, головне, ти за Кузею доглянь, м’ясо для нього в морозилці в мішечках заморозила, молочка купила. На вулицю не випускай — бліх наловить, туалет міняй щодня, — наказувала Івану дружина. — У тебе крім кота інших турбот немає. З… Продовжити читання →

– Та я зі своїм Орестом аж через двадцять років розлучилася, – зітхнула Марія. – Коли дізналася, що він уже не ховається зі своєю “подругою”, а готується привести її в наш дім. У мій дім! То я його й залишила… Продовжити читання →

— Скільки можна вже вити? — кричав чоловік у спортивних штанях, натягнутих до самого пупка, і футболці з написом: «Найкращий чоловік». — Але ми повинні щось зробити, Іване… — схлипувала жінка. — Потрібно відвезти її до лікаря. — До лікаря?!… Продовжити читання →