Ніна швидко йшла по вулиці. Вона дуже поспішала додому. Їй хотілось пошвидше розповісти чоловікові важливу новину. Ніна відкрила двері своїм ключем і щойно зайшла в коридор, як до неї підбігла її донька Оля. – Мамо, мамо, а ми з татом… Продовжити читання →

– Коханий, ти коли повернувся з корпоративу? – запитала Віра у чоловіка. – Як закінчилося все, так і приїхав, – пояснив Андрій. – А точніше? – Віра підозріло глянула на нього. – Годині о дванадцятій, – відповів чоловік. – Не… Продовжити читання →

“Коли Тамара Володимирівна простягла мені руку із вимогою віддати всю зарплату, я зрозуміла – конфлікт оголошено. В її очах горів вогонь власництва, а за спиною маячив силует мого чоловіка Максима, готового стати на бік матусі Коли Тамара Володимирівна простягла мені… Продовжити читання →

“— А ти знаєш, що твоя хабалка мати стукнула нашого сина? За те, що він порушив її чергове тупе правило? Вгадай, яке цього разу? — А ти знаєш, що твоя хабалка мати стукнула нашого сина? За те, що він порушив… Продовжити читання →

“– Ярик, опудало! – вигукнув чоловік. – Закрутив дівчинці голову, набрехав діжку арештантів і злиняв! Ну, племінничок! Ну паразит! Зараз я до Алевтини подзвоню! Автобус зупинився біля вказівника “Пашкове”. З автобуса вийшли двоє людей: місцева мешканка шістдесяти років Ганна Попова,… Продовжити читання →

— Іди додому! Там з тобою розмовлятиму! — невдоволено кинув Максим. — Не вистачало ще перехожих розважати скандалом! — Ну, і, будь ласка! — пирхнула Варя. — Теж мені! — Варя, не доводь до гріха! — пригрозив Максим. — Вдома… Продовжити читання →

“– Змирись, розлучення неминуче, – сказав Вадим впевненим тоном, ніби був не вдома, а на нараді. – І прийми все, як є. – Прийняти твою зраду? – Запитала Інга. – Прийми наше розлучення! – Змирись, розлучення неминуче, – сказав Вадим… Продовжити читання →

“— Я повернуся за тобою, синку, я скоро відвезу тебе додому. Обіцяю 8 січня 1973 року. У будинку Суханових свято – його дружина Настя повертається з пологового будинку зі своїм первістком Сашком. Свекруха Тамара Федорівна метушиться за столом. Стіл ломиться… Продовжити читання →

Радісний син привіз матір на автовокзал пізно вночі, купив квиток на автобус і поїхав. А вона так і сиділа майже добу на одному місці. Автобус, на який їй був дбайливо сином куплений квиток, давно поїхав — Стареньку бачив? – Костянтин… Продовжити читання →

-Ірино, це моя сестра та мої племінники. Вибач, але я не можу їм відмовити, – м’яко почав говорити чоловік. – Та вони лише на тиждень приїжджають. Іра відвернулася: аби не розплакатися… Аби не розплакатися… Слова чоловіка долітали до неї наче… Продовжити читання →