— Олечка, так не можна, все ж мати це рідна… — Мати?! Це слово до неї не підходить зовсім! Запам’ятай, будь ласка, у мене немає матері. Немає. Її не стало під час пологів. — Оля… — ахнула Софія Борисівна. —… Продовжити читання →

— Мамо, тату, у мене для вас новина! Бабусенько, раз уже ти тут, можеш приєднуватися. Софія переможно поглянула на батьків. — Тату, ну залиш уже свій тренажер, у мене важливе повідомлення. Тато Артем перестав крутити педалі, витер обличчя. — Чому,… Продовжити читання →

Аліна втомлена йшла по тротуару до школи. Її знову викликали до директора: втретє за цю чверть. Довелося попросити напарницю підмінити її увечері на складі. Вони часто виручали одна одну, оскільки для обох упаковка товару в інтернет-магазині просто підробіток. Гроші платили… Продовжити читання →

– Моя мама житиме з нами, – просто з порога, не встигнувши навіть зняти куртку, сказав Кирило. – Це питання, чи ствердження? – Іра запитливо подивилася на чоловіка. Будь-який з варіантів її не влаштовував! Жити зі свекрухою під одним дахом… Продовжити читання →

 Не поспішай з висновками, мало що сказала Марія. На вихідних я сама поїду і з усім розберуся, – скомандувала Лариса у своїй розмові з молодшою сестрою Вірою. Дві старші сестри неабияк захвилювалися, коли почули, що їхній молодший брат Петро вирішив… Продовжити читання →

– Ти хочеш просто так взяти мої гладіолуси? – Галина різко обернулася, тримаючи у руці секатор. – Для школи? Я правильно зрозуміла? Марина навіть розгубилася. Спека стояла важка, піт лився струмком. Вона акуратно тягла садовий шланг, щоб той не передавив… Продовжити читання →

Олеся ненавиділа всіх. А особливо свою матір. Вона точно знала, що коли виросте і вийде звідси, то обов’язково її знайде. Ні, вона не збиралася кидатися їй на шию і кричати: — Привіт, мамусю!! Вона збиралася трохи поспостерігати, а потім помститися… Продовжити читання →

— Мамо, тобі немає чим платити за квартиру! — Знаю, донечко, але розумієш, вчора Раєчка дзвонила і… — Знову?!! — розлютилася Юля. — Знову, — підтвердила мати і сумно зітхнула. — Ото Бог дав родичів! Чому вони такі непутящі, та… Продовжити читання →

“-Ти мені більше не дочка. Хто він і звідки невідомо. Мені соромно за тебе. Переселяйся в бабину хату і живи, як доросла. Відчуй відповідальність за свої вчинки – Оля, чула? До нас людей у відрядження на допомогу нашим привезли. Давай… Продовжити читання →

— Хто ви?! Юлія застигла в дверях власної квартири, не вірячи своїм очам. Перед нею стояла незнайома жінка років тридцяти з невеликим хвостиком, а за її спиною маячили двоє дітей — хлопчик і дівчинка, які з цікавістю розглядали несподівану гостю…. Продовжити читання →