— Ми своє відсиділи. Трьох виростили і тепер хочемо пожити для себе. Думаю, маємо право. Так відреагували батьки на прохання посидіти з онуками. Аліна хоч і ввічливо посміхалася, але в глибині душі злилася на матір і батька. Вона вважала, що… Продовжити читання →

– Давай в село поїдемо, Вітю. Все одно на море не їдемо, а відпустки ще два тижні залишилося. Та й потім… Рита не встигла договорити. – Ти чого, Рита, що там робити в твоєму селі?, – спалахнув Віктор, – у… Продовжити читання →

У Поліни була давня, трохи дивна традиція. Щороку, напередодні Нового року, дівчина йшла до ворожки. Завдяки тому, що вона жила у великому місті, нову ворожку знайти було неважко. Справа в тому, що Поля була самотня. Як вона не намагалася познайомитися… Продовжити читання →

Сьогодні був важкий день. Іван ховав сестру. Нехай і непутящу, але все ж рідну. Вони не бачилися з нею близько п’яти років і ось така трагедія. Віка, як могла, підтримувала чоловіка, намагалася більшу частину турбот взяти на себе. Однак після… Продовжити читання →

– Теж мені свято. Придумали нісенітницю якусь і радіють! – Нічого ти, Раю, не розумієш, – співчували подружки. – Це ж свято дитинства, сім’ї, любові й чудес. І дива цього дня обов’язково трапляються з тими, хто в них вірить! –… Продовжити читання →

Якби хто-небудь сказав Яні, що вона стане приводом для пересудів і причиною розбрату між батьком і сином, то дівчина сказала б взяти свої слова назад. Яна хоч дівчина проста та сільська, але за себе постояти все-таки може. Проте все сталося… Продовжити читання →

Катя ходила біля вітрин і їла їжу. Очима. Подумки уявляла собі, на що може вистачити грошей. Виходило, що треба економити. Замість трьох підробітків у неї залишився один. І від накопичених грошей після похоронів мами не залишилося взагалі нічого… Якщо по… Продовжити читання →

Вранці чоловік поїхав на роботу, але через годину несподівано повернувся. Він влетів у квартиру, кинув сумку на підлогу і побіг у вітальню. Я годую Івана, повернула голову і втупилася в порожній передпокій. – Ти щось забув? – вслухаюся в звуки,… Продовжити читання →

-У сенсі залишилося місяця два? Це що, жарт такий? Олена, ти жартуєш?! Як так? Їй же тридцять років! Їй тридцять! Які два місяці? А Макс?… Олег говорив це, але всередині вже розумів, що це не жарт і тепер багато чого… Продовжити читання →

Микола не повинен був опинитися на цій вулиці. Взагалі-то спочатку він їхав, не пам’ятаючи себе від радості, до  кохання всього його життя – Анни. І уявляв, як вона кинеться йому на шию, як зрадіють діти. Не рідні йому по крові, але він… Продовжити читання →