-Мамо, мамо, – прибігла до Варвари дочка Дуняшка і заторохтіла прямо з порога, – До Настасі Устинової свати приїхали.  – Ну, так що ж, доню, час їй вже, не весь же вік в дівках сидіти.  – Так, мамо, їй уже… Продовжити читання →

“Напевно, вона б тоді ще довго сперечалася щодо одруження сина, відмовляла його, намагалася переконати, якби не сталося такої біди. Синочок Галини, радість її та щастя, молодий, гарний і здоровий, раптово занедужав і швидко пішов з життя. На сорок днів невістка… Продовжити читання →

Галина поверпнулася з магазину додому, і почала розбирати продукти з пакетів. Раптом жінка почула, що в кімнаті сина та невістки дивний шум, і вирішила перевірити. – Валю, а ти куди зібралася? – здивувалася Галина, коли побачила, що невістка збирає речі… Продовжити читання →

— Василю, треба щось вирішувати з твоєю матір’ю. На дворі вже кінець вересня, зиму вона там, у селі, сама не переживе. Дров у неї немає, як вона свою величезну хату опалюватиме? А їй уже ж сімдесят п’ять. — І що… Продовжити читання →

Любий, у нас був шлюбний договір. Ти його підписав. Пам’ятаєш? — Це було п’ятнадцять років тому! Я навіть не читав його до ладу, просто довіряв тобі! — Даремно. Ніколи не підписуй документи, не читаючи. Ірина сиділа у своєму домашньому кабінеті,… Продовжити читання →

– Ти… тату, більше до нас не приходь! А то коли ти йдеш, мама завжди  плакати починає. І плаче аж до ранку. – Я засну, прокинуся, знову засну і знову прокинуся, а вона все плаче та плаче. Я її питаю: «Мамо, чому… Продовжити читання →

“– Дивився один фільм. Там головний герой, щоб не нудьгувати, запросив до себе квартирантів, молода пара в нього жила в одній із кімнат. Все ж таки веселіше разом, і для тебе це буде, як ліки від самотності Іван поставив чайник… Продовжити читання →

“– Ганнусю, я вже все вирішила! Новий рік зустрінемо вдома. Запросила Тамару, Світлану, сестру з чоловіком та ще чотирьох. Усього вісім гостей. Ти ж накриєш стіл? Ти все одно вдома сидиш! – Видала свекруха Ганна гойдала Мишка на руках і… Продовжити читання →

Я прожила 22 роки на чужині. Працювала, як віл, – по 12 годин на добу, інколи й без вихідних. Усе – для своїх дітей. Синові збудувала дім, доньці купила квартиру. Сама жила в орендованій кімнатці, економила на всьому – навіть… Продовжити читання →

“– Поверни гроші! – ще раз повторила дівчина. – Чи ти хочеш слухати, як твоя мати паплюжить нас і нашу їжу? Любов Валентинівна цілий рік напрошувалась у гості до сина, але так як квартира належала невістці, нагрянути без запрошення вона… Продовжити читання →