— Ти хоч сам розумієш, що зараз зробив? — сказала мати, ледве стримуючи лють. — Ти став на бік чужої жінки проти власної сім’ї! — Таня не чужа, і я не дозволю вам ставитися до неї, як до служниці. П’ятничний вечір уже почав огортати місто теплим сутінком, коли Міша і Таня вмостилися на своєму улюбленому … Читати далі
Маєток старого графа Віктора Верби височів над долиною, немов древній, посивілий від часу лицар, що марно намагався захистити свої землі від невблаганного плину років. Цей будинок, збудований ще прадідами Віктора, мав товсті кам’яні стіни, високі вікна з вітражами та дах, вкритий темною черепицею. Навколо маєтку розкинувся густий ліс, який восени спалахував багряними та золотими барвами, … Читати далі
– Вмієш ти, Любко, секрети зберігати, – сказала я доньці. – Прямо, як емальоване решето, – все просочується! Люба шкрябала зубцями виделки по старій тарілці, збираючи фіолетові розводи від чорничного пирога. На її зап’ясті тихо брязнув дешевий браслет із пластиковими бусинами – подарунок чоловіка на Восьме березня. – Мамо, ну а що такого? – Вона … Читати далі
— …І знаєш, Уль, я все думаю: може, я справді погана дружина? Не можу створити затишок, порядок… — Почекай-но, — перебила подруга. — Який порядок? У тебе вдома ідеальна чистота! А готуєш ти так, що пальчики оближеш. — Але Ігор каже… — А порахуймо, що каже Ігор, а що він насправді робить? — Це що … Читати далі
— І все-таки, ця квартира зовсім не підходить для майбутнього наших дітей, там надто багато гострих кутів і погана енергетика, я це відчуваю спиною. — Мамо, ми обирали планування пів року, радилися з архітекторами, а не з ворожками, і кути там найзвичайніші, прямі, дев’яносто градусів. — Ось саме за це я про тебе й кажу, … Читати далі
— Скажи, Галю, а що ти взагалі вмієш, окрім як куховарити та бурчати? — запитав чоловік, неквапливо застібаючи дорожню валізу. Ці слова прозвучали дивно, тихо, але всередині ніби щось обірвалося. Галина зупинилася посеред кухні. У руках вона тримала звичайну порцелянову чашку, яку щойно збиралася поставити на полицю. — Не забудь забрати квитанції з поштової скриньки, … Читати далі
Мрія про власний куточок спокою визрівала в думках Мар’яни роками. Коли вони з чоловіком Андрієм нарешті натрапили на оголошення про продаж невеликого дерев’яного будинку під Львовом, це здавалося дарунком долі. Дорога від галасливого міста займала якихось тридцять хвилин, а навколо височів густий сосновий ліс, де повітря пахло смолою та свіжістю. Ціна виявилася напрочуд привабливою. Оформивши … Читати далі
У великому, квітучому саду на околиці Рима панувала особлива, майже магічна тиша. Кипариси стояли нерухомо, немов вартові минулого, а легкий вітерець ледь відчутно колихав пелюстки троянд, які так дбайливо доглядала Галина. Вона сиділа на мармуровій терасі своєї розкішної вілли, тримаючи в руках чашку вже остиглого еспресо. Її погляд був спрямований кудись далеко за обрій, туди, … Читати далі
Вікторія сиділа у своїй вітальні на дивані, який обирала довгих три місяці, вивчаючи текстуру тканини та міцність механізмів. Це був її особистий простір, її фортеця, яку вона збудувала власноруч. Проте сьогодні затишок зник, витіснений напругою, що зависла в повітрі, наче перед грозою. Навпроти, розвалившись у кріслі з виглядом повної власниці, сиділа Валентина Степанівна — мати … Читати далі
— Коханий, ти навіть не уявляєш, яка я насправді, — тихо промовила Анна, дивлячись у стелю. — Ти для мене найкраща, — сонно пробурмотів Вадим, обіймаючи дружину. Якби він тільки знав, наскільки пророчими виявляться ці слова. Анна ледь помітно усміхнулася, згадуючи, як усе почалося. Як вона, донька валютного мільйонера, вирішила провести найсміливіший експеримент у своєму … Читати далі