– Ні, – твердо відповів він. – Вирішено. Настя житиме з нами. Аліса звикне.За тиждень Настя переїхала. Тиха, бліда, з погаслими очима. Вона майже не розмовляла, лише кивала у відповідь на запитання. Дзвінок пролунав о пів на дванадцяту ночі. Дарина тільки-но задрімала під рівне дихання чоловіка, і різкий дзвінок телефону змусив її здригнутися. Серце тривожно […]
– Усього пʼятсот гривень! – сказав син. – Я тобі зі стипендії одразу ж і віддам. Тату, ти не хвилюйся!
Дочекавшись, коли мати першою піде на роботу, Олег підійшов до батька і невпевнено сказав: – Тату, можна тебе попросити про одну маленьку позику? Тільки ти одразу не бурчи, гаразд?!– Так зрозуміло… – одразу здогадався Петро. – Гроші потрібні? – Ага… – пробурмотів Олег.– І скільки ж тобі треба? – запитав батько. – Усього пʼятсот гривень! […]
Телефон Марини задзвонив. Повідомлення з банку. Вона змерзла.
Телефон Марини задзвонив. Повідомлення з банку. Вона змерзла. Через секунду з кухні долинув крижаний голос чоловіка. Стас не кричав. Ніколи. Він не був з тих, хто б’є посуд або махає кулаками. Стас був «інтелігентною» людиною, айтішником, «добувачем». Його зброєю були презирство і гроші. Точніше, їх тотальний контроль. — Так, Стас? — вона увійшла на кухню, […]
— Жінко, ви куди? Тут корпоратив, написано великими літерами.
— Жінко, ви куди? Тут корпоратив, написано великими літерами. — Я бачила. У мене там чоловік, Миколаїв. Я з ним. — Миколаїв тут, але… Зараз зачекайте хвилинку. Жінка, яка стояла на вході до зали, зникла. Повернулася через кілька хвилин… …— Сьогодні ти вдома, — байдуже каже Андрій, одягаючи найкращий костюм. — Не хочу з тобою […]
Ольга зібралася влаштувати прання. З вечора кілька разів сказала чоловікові, щоб він дістав все з кишень і приніс штани.
Ольга зібралася влаштувати прання. З вечора кілька разів сказала чоловікові, щоб він дістав все з кишень і приніс штани. На ранок на стільці вже висіли чисті, з випрасуваними стрілками. У них ще після одруження було заведено, що Гена сам приносить сорочки і штани. Оля це правило запровадила, щоб Гена знав, що вона кишені не перевіряє. […]
Із зятем Зінаїді Федорівні не пощастило. Треба ж було її дочці так вляпатися із заміжжям!
Із зятем Зінаїді Федорівні не пощастило. Треба ж було її дочці так вляпатися із заміжжям! Ця думка буквально отруювала пенсіонерці життя. На кого нажите добро залишить?.. А нажито у них з покійним чоловіком було чимало. Господар Петро Іванович був дбайливий. Такого, мабуть, у давні часи б визнали куркулем. У нього все було в порядку: будинок, […]
– Ми з Настею їдемо. Я не хочу більше бути кухаркою. Ці п’ятилітрові каструлі супу на день, казани плову, гори м’яса… Ні, любий, я звільняюся з посади дружини
Ольга, дивилася на святковий стіл. Від запеченої качки відірвані дві ніжки й крильце. Обгризені кістки зі шматочками м’яса лежали просто на рум’яній скоринці – точніше, на тому, що від неї залишилося. Поруч – два наполовину з’їдених печених яблука. У кожному салаті хтось уже поколупався і залишив у них облизані ложки. На столі – кілька надкушених […]
– Мама приїжджає до нас не сама! Вона приїжджає з моїм старшим братом Миколою. – Річ у тім, що Микола нещодавно розлучився, і повернувся до мами. А тепер, коли мама продала квартиру, щоб допомогти нам, він… – Микола теж житиме з нами, – здогадалася Ліда
– Дві новини,- сказав Юрко,- одна хороша, інша… Теж хороша, але не дуже. З якої почати? – Почни з гарної, – відповіла Ліда чоловікові. – До нас завтра приїжджає моя мати, – радісно сказав Юра. – Я так за нею скучив! Скільки ж ми не бачилися? – Три тижні, – не довго думаючи, відповіла Ліда. […]
– Не наш він онук, чує моє серце! – не припиняла стверджувати Ольга Петрівна чоловікові, – обрюхатив її хтось, і кинув, а вона вирішила свій приплід майбутній, на нашого недолугого повісити! А він і вуха розвісив
– Чого вона дзвонила? – Невдоволено запитав у дружини Микола Олександрович. – Зайти хотіла, – також похмуро відповіла Ольга Петрівна. – Якась важлива справа в неї. – Нема чого цій блудниці тут робити! – рішуче заявив Микола Олександрович. – Треба було одразу відмовити. Викинули й викинули… – Колю, не кип’ятись, – спробувала напоумити чоловіка Ольга […]
Світлана була відсутня вдома близько години і, коли вже поверталася та вийшла з ліфта, почула голос свекрухи. Двері в їхню квартиру були прочинені і вона могла добре розчути кожне слово. – Де твоя дружина? Знову по відрядженнях пропадає? Напевно, їй варто нагадати про те, що вона одружена і має чоловіка вдома? – повчала сина свекруха. Світлана підійшла ближче і зупинилася тихо, щоб краще все розчути, бо вона ж усім хвалилася, що в неї золота свекруха
Світлані завжди здавалося, що вона чудово ладнала зі своєю свекрухою. На усі питання своїх подружок про те, як до неї ставиться Надія Сергіївна, вона відповідала, що вони одна в одній душі не чують. – Бути такого не може! – дивлячись, недовірливо посміхалися дівчата. – Хочеш сказати, що тобі просто золота свекруха дісталася? Світлана у відповідь […]