Юля помітила увагу свого чоловіка до своєї подруги й вирішила її перевірити “Можливо, і нічого серйозного, – думала Юля, – Але все це дивно. Дивитись на неї часто став. Посміхається їй коли треба та не треба. Говорять про всяку нісенітницю і при цьому сміються. Усамітнюються при кожному зручному випадку. Все це підозріло”. Вирішила Юля перевірити […]
Помилки не було, на пошті Анна показала свої документи і їй видали величезну коробку. Світлана мимоволі посміхнулася: – Добре, що я пішла з вами, а то самі ви б її не дотягли. Анна уважно роздивлялася адресу відправника, але все було написано на іноземній мові, тому вона попросила прочитати Світлану. – Посилка з Німеччини, від Діани. Зачекайте, це ж попередня власниця моєї квартири, ваша колишня сусідка. Світлана викликала таксі, бо сама б не змогла донести коробку. А вдома вони її відкрили, і побачили нову тепленьку куртку, нові чоботи, а ще, дорогий кухонний комбайн. Поряд з ним була записка
– Анно, до вас посилка прийшла. Треба вам піти на пошту і забрати, – сусідка подзвонила Анні в двері з самого ранку, бо побачила повідомлення. Анна здивовано крутила папірець. Хто ж їй міг прислати посилку, якщо в неї нікого немає? Напевно, якась помилка, – подумала літня жінка. – Теж таке скажете! Ну яка помилка? Написано […]
– Ти, Валя, на цю квартиру не розраховуй, – діловито пояснював Іван сестрі, – мені тебе розмістити ніде. – У мене дитина, дружина, ще й тебе годуватиму? Ні, Валю, мене така перспектива не влаштовує. Іди до батьків!
– Ти, Валя, на цю квартиру не розраховуй, – діловито пояснював Іван сестрі, – мені тебе розмістити ніде. – У мене дитина, дружина, ще й тебе годуватиму? Ні, Валю, мене така перспектива не влаштовує. Іди до батьків! Ти – неповнолітня, маєш жити з ними за законом. А про квартиру цю забудь, моя вона! Життя Валі […]
– А ви не віддасте мене в дитячий будинок? – хлопчик з надією глянув на Катю. – Я обіцяю, я буду добрий! Тільки не віддавайте мене, – і сльози знову навернулися йому на очі
– Ось, що називається, отримайте і розпишіться, – огрядна дама сунула Каті в руку чиюсь маленьку долоньку, щойно дівчина встигла підійти до дверей своєї квартири, і надзвичайно швидко, для своєї комплекції, почала спускатися вниз. – Гей, зачекайте. Куди ж ви? – Катя намагалася зупинити жінку, що стрімко віддалялася. – Я не зрозуміла. Що це за […]
– Мамо, а нічого, що Пашка твоїм онуком все життя був? – Микола напружено дивився на матір. – А Сергійко і Мишко – твої правнуки. – Та чи мої? Кров, схоже, чужа
– Мамо, а нічого, що Пашка твоїм онуком все життя був? – Микола напружено дивився на матір. – А Сергійко і Мишко – твої правнуки. – Та чи мої? Кров, схоже, чужа. ***– Синок, звичайно, все в силі, – говорив телефоном Микола Олександрович, і його голос звучав особливо тепло. – Ти не уявляєш, як я […]
– Ну добре! Я все скажу! Від вас допомоги не дочекаєшся! Жадібні ви. Собі на умі. Ось і доводиться крутитися! Я ж не можу на одну пенсію жити
– Мамо, нам із малюком доведеться в тебе залишитися… – донька, Надя, із хвилюванням дивилася на Галину. – У Кирила животик болить, я боюся, що якщо ми поїдемо автобусом, то йому гірше буде. – Залишайтеся, звісно, я зараз принесу ліки. Днями заповнювала аптечку якраз на такий випадок, – Галина підбігла до шухляди і вийняла коробку […]
– Оль, ну ти ж розумієш – дача записана на мене. І машина також. А те, що ми “нажили разом” – він зобразив у повітрі лапки, – так це переважно завдяки моєму бізнесу! Ти ж просто сиділа вдома
– Ну, що ти знову починаєш? – Сергій роздратовано відмахнувся від дружини, наче від настирливої мухи. – Я все розрахував. На комуналку вистачить, на їжу також. Ти ж сама тепер будеш, чи багато тобі треба? Ольга сиділа за кухонним столом, машинально водячи пальцем по обідку кухля. Тридцять років спільного життя вмістилися у кілька сухих фраз, […]
Я зніму тобі готель у рідному місті, а найближчим часом квартиру на місяць. Далі ти сама. Розпорядися грамотно грошима, які ти вкрала
– Алло! Привіт, люба! Зараз зателефонувала мама, у неї проблеми. Вона проїздом у Києві, питає: їй готель знімати, чи можна в нас зупинитися? – Привіт! Звичайно, у нас! – зітхнула Олена. – Коли вона приїде?Зараз що-небудь смачненьке приготую! – Не потрібно. Вона вже їде до нас. Викликав їй таксі і скинув грошей на карту, сама […]
Маючи двох дочок за кордоном, одну в Америці, а іншу в Іспанії, я була змушена і сама стати заробітчанкою, бо ні одна дочка, ні друга не мали бажання мені допомагати фінансово. Спочатку я у них нічого не просила, я працювала на роботі, отримувала нехай і невелику, але щомісячну зарплату, і мені на життя вистачало. Але пів року тому я залишилася без роботи, а до пенсії ще два роки. Я шукала підробітки, адже треба було за щось жити, комунальні послуги сплачувати, харчуватися. Важко мені було дуже, і дві мої доньки про це знали, та за 6 місяців жодна з них і 100 доларів чи євро не передала
Маючи двох дочок за кордоном, одну в Америці, а іншу в Іспанії, я була змушена і сама стати заробітчанкою, бо ні одна дочка, ні друга не мали бажання мені допомагати фінансово. Спочатку я у них нічого не просила, я працювала на роботі, отримувала нехай і невелику, але щомісячну зарплату, і мені на життя вистачало. Але […]
– Я все зрозуміла! Ти купила трикімнатну квартиру на зло нам! Щоб показати, яка ти успішна! А про рідного брата, який тулиться з родиною на двадцяти квадратах, навіть не подумала! Знаєш, мені більше нема про що з тобою говорити! – Обурювалася дружина брата
– Мамо, я ж просила не говорити братові, за скільки я купила квартиру, – не стрималася Вероніка, стискаючи в руках кухоль з чаєм. – Доню, я не подумала. Він питав, як у тебе справи, ось я й розповіла, – Галина Петрівна винувато подивилась на дочку. – Я ж не знала, що він розповість Марині. – […]