11 Травня, 2026
Баба Капа
Uncategorized

Баба Капа

— Настя, Настя, прокидайся, ти що, забула? Тобі ж до бабусі йти, вставай швидко. Настя ледве відкрила очі, субота, вихідний, дівчинці дуже хотілося поспати… — Мам, я хочу спати. — Вставай, не відпочиватимеш, треба йти до бабусі, швидко. Ти ж сама вчора обіцяла. — Мама, я нікому нічого не обіцяла, і це взагалі не моя […]

Read More
Ірина помітила, що з картки зникли гроші – та сама премія, яку вона отримала на роботі перед Новим роком. Не могла повірити в це, декілька разів відкривала аплікацію банку, але нічого – все по нулях. Вона стала чекати чоловіка. Андрій прийшов пізно ввечері з пакетом продуктів. – Андрію, де мої гроші? – сердито запитала вона
Uncategorized

Ірина помітила, що з картки зникли гроші – та сама премія, яку вона отримала на роботі перед Новим роком. Не могла повірити в це, декілька разів відкривала аплікацію банку, але нічого – все по нулях. Вона стала чекати чоловіка. Андрій прийшов пізно ввечері з пакетом продуктів. – Андрію, де мої гроші? – сердито запитала вона

– Що це означає, що у тебе троє дітей? – Ірина різко зачинила дверцята холодильника, проливши молоко на підлогу. Її голос був спокійний, але очі швидко металися по кухні, наче шукаючи на чому зупинитися. Андрій, сидячи за столом з чашкою кави, трохи відсів назад, ніби намагався сховатися за своєю чашкою. – Ірино, ти що? Це […]

Read More
– Я зробила відразу дві важливі справи: позбулася токсичних стосунків і нарешті обзавелася власним житлом. Я тепер сама собі господиня
Uncategorized

– Я зробила відразу дві важливі справи: позбулася токсичних стосунків і нарешті обзавелася власним житлом. Я тепер сама собі господиня

– Може, досить уже вбиратися? Для кого стараєшся? – Гліб невдоволено подивився на Ірину. – Любий, у мене на роботі є певний дрес-код. – Раніше ходила в джинсах. – А тепер не можу. Ти ж знаєш, що моя нова робота зобов’язує! – Це все відмазки! Просто ти хочеш якнайшвидше піднятися кар’єрними сходами, тому вдягаєш обтислі […]

Read More
– Дмитро, знаєш, я вдячна твоїй сестрі. Якби не ця історія з сумкою, я б ще довго не зрозуміла, що живу з чужою людиною
Uncategorized

– Дмитро, знаєш, я вдячна твоїй сестрі. Якби не ця історія з сумкою, я б ще довго не зрозуміла, що живу з чужою людиною

– Олечко, дозволь подивитися, що в тебе за брошка така гарна, – Марія Михайлівна взяла в руки золоту прикрасу з невеликим смарагдом. – Діані якраз потрібно щось ефектне вдягнути на співбесіду. Я м’яко забрала брошку з рук свекрухи: – Це подарунок моєї мами. – А сумочка? – Діана провела пальцем по шкіряній сумці, що стояла […]

Read More
Упершись чолом у кнопку дзвінка, стояв і посапував чоловік у мокрому камуфляжному костюмі, і від якого несло рибою. Свіжовиловленою
Uncategorized

Упершись чолом у кнопку дзвінка, стояв і посапував чоловік у мокрому камуфляжному костюмі, і від якого несло рибою. Свіжовиловленою

У двері дзвонили. Поки Олена мила руки, які були в муці, поки йшла до коридору, дзвінок продовжувався. З дитячої кімнати вискочив старший син Діма, і, не дивлячись у вічко, відчинив двері. Упершись чолом у кнопку дзвінка, стояв і посапував чоловік у мокрому камуфляжному костюмі, і від якого несло рибою. Свіжовиловленою. В руках у нього був […]

Read More
Чоловікові про свій приїзд я нічого не сказала, не те, що хотіла сюрприз зробити, ні, просто він останнім часом якийсь такий зайнятий, що у нас і не було нагоди нормально поговорити. Я запитала водія буса, чи є у нього місце на найближчий рейс, сіла і поїхала. Тепер навіть не треба зустрічати, бо водії підвозять нас під самий дім. Приїхала я зранку, десь о восьмій годині. Я знала, що в такий час чоловік ще мав би бути вдома. І в цьому я не помилилася, він був, але не один. Миловидна жіночка, років так 50-ти, в моєму халаті і в моїх тапочках спокійно пила на кухні каву разом з моїм чоловіком. Від несподіванки я стала в дверях, і не знала, що мені робити. Незнайомка встала з-за столу, пішла в кімнату. А мій чоловік вирішив мені усе пояснити
Uncategorized

Чоловікові про свій приїзд я нічого не сказала, не те, що хотіла сюрприз зробити, ні, просто він останнім часом якийсь такий зайнятий, що у нас і не було нагоди нормально поговорити. Я запитала водія буса, чи є у нього місце на найближчий рейс, сіла і поїхала. Тепер навіть не треба зустрічати, бо водії підвозять нас під самий дім. Приїхала я зранку, десь о восьмій годині. Я знала, що в такий час чоловік ще мав би бути вдома. І в цьому я не помилилася, він був, але не один. Миловидна жіночка, років так 50-ти, в моєму халаті і в моїх тапочках спокійно пила на кухні каву разом з моїм чоловіком. Від несподіванки я стала в дверях, і не знала, що мені робити. Незнайомка встала з-за столу, пішла в кімнату. А мій чоловік вирішив мені усе пояснити

– Меблі ще треба, Тамаро. І камін було б добре зробити у великій кімнаті, – каже мені чоловік. – То може б ти додому не їхала на свята, чого тобі кататися туди-сюди і на дорогу даремно гроші витрачати? Я планувала приїхати додому на початку грудня і відсвяткувати з родиною Різдво. Але мій чоловік зробив випереджувальний […]

Read More
– Ти думаєш, мені потрібна дитина від такої, як ти? – Розумієш, є люди, а є сіра маса, яка завжди житиме у болоті. Ось ти і є така сіра маса, ще й із сільського болота
Uncategorized

– Ти думаєш, мені потрібна дитина від такої, як ти? – Розумієш, є люди, а є сіра маса, яка завжди житиме у болоті. Ось ти і є така сіра маса, ще й із сільського болота

– Недолуга ти, Лєнка! Ми могли б ще зустрічатися і тусити. Тобі що, не подобалося, як ми відпочиваємо? – Сашко, що ти таке кажеш? Ти жартуєш, так? Сашко глянув на неї глузливим поглядом. – Слухай, ось слово честі, в ліжку ти набагато краще розумієш, ніж у житті. Ти що думала, що я на тобі відразу […]

Read More
– Так він і є овоч! – Я встала і пішла до виходу. – Грошей більше не дам. Хочете – тягніть його. Але це ненормально
Uncategorized

– Так він і є овоч! – Я встала і пішла до виходу. – Грошей більше не дам. Хочете – тягніть його. Але це ненормально

– Донечко! – каже мама. – Як у тебе справи? А ми ось братику твоєму машинку купили. “Братику” моєму – двадцять сім років. А “машинку” йому купили – недешеву іномарку. Ну і про мої справи мама запитувала для видимості. Насправді, ні її, ні батька не хвилює, як у мене справи. Мені вже тридцять років. Живу […]

Read More
— Ти ж міська. От і поїдемо в місто. — Якщо дитячий будинок у місті, то звісно міська. Я ж не пам’ятаю. Мала була. А мама як? Це ж твоя мама, їй уже допомога потрібна. Та й ми як у місті з трьома дітьми? – Валя навіть сльози крадькома змахнула. — Усе! Не обговорюється. А ти приведи себе до ладу. Страшно дивитися. Шкіра та кістки. М’яса не наросло. Валя з Вірою жили дружно. Віра, пам’ятаючи себе в молодості, жаліла її. А вже онуки коли пішли, то й зовсім стала оберігати
Uncategorized

— Ти ж міська. От і поїдемо в місто. — Якщо дитячий будинок у місті, то звісно міська. Я ж не пам’ятаю. Мала була. А мама як? Це ж твоя мама, їй уже допомога потрібна. Та й ми як у місті з трьома дітьми? – Валя навіть сльози крадькома змахнула. — Усе! Не обговорюється. А ти приведи себе до ладу. Страшно дивитися. Шкіра та кістки. М’яса не наросло. Валя з Вірою жили дружно. Віра, пам’ятаючи себе в молодості, жаліла її. А вже онуки коли пішли, то й зовсім стала оберігати

Іван привіз наречену Валентину до свого села, до батьківської хати. Мати зраділа, у тридцять із гаком років син нарешті вирішив одружитися. Нагулявся. Приїхав. Допомога їй буде на старості років. Дім повна чаша, мати господиня в домі. Батька давно не стало, залишивши міцний будинок і велике господарство. Старався все для сім’ї. Тільки ось син один, не […]

Read More
Замість того, щоб спокійно розлучити тебе з Юлею, синку, і вигнати її з квартири, ми з твоєю дружиною мало того, що подарували їй квартиру, але щоб їй зовсім не сумно було, ще й купу грошей дали
Uncategorized

Замість того, щоб спокійно розлучити тебе з Юлею, синку, і вигнати її з квартири, ми з твоєю дружиною мало того, що подарували їй квартиру, але щоб їй зовсім не сумно було, ще й купу грошей дали

Юля помітила увагу свого чоловіка до своєї подруги й вирішила її перевірити “Можливо, і нічого серйозного, – думала Юля, – Але все це дивно. Дивитись на неї часто став. Посміхається їй коли треба та не треба. Говорять про всяку нісенітницю і при цьому сміються. Усамітнюються при кожному зручному випадку. Все це підозріло”. Вирішила Юля перевірити […]

Read More