Після поминок зібралися у затишній веранді. – Давайте вирішимо щодо спадку, – голосно мовив свекор. – Заповіту мати не залишила, тож будинок може забрати той, хто забажає
Теплий дощ омивав спраглі поля та засмучені квіти. Жалобна процесія стояла під парасолями, мовчки слухаючи спів священика та хору. У присутніх були скорботні вирази обличчя, лише у Карини текли сльози. Їй насправді було шкода бабцю Ярину. Вона була бабцею її чоловіка Руслана, але Карині подобалося відвідувати стареньку. Після паркого асфальту та шумного міста на природі … Читати далі