– Віра що, вже чекає на дитину? – здивовано спитала Антоніна, відклавши недочитану книгу.Максим повільно кивнув, не підводячи очей. Його пальці нервово смикали край футболки – звичка з дитинства, що з’являлася у хвилини хвилювання. – Але ж ви планували спочатку квартиру в іпотеку взяти, а потім уже про дітей думати, – Антоніна уважно вивчала вираз […]
– Так ось, застряг у дорозі. Незнайома дівчина підібрала, підвезла… А я все думав-гадав, чому мені твій голос так знайомий! – Леонід розреготався і схопив дівчину в обійми
Олена не вірила своїм очам, своїм вухам і взагалі нічому не вірила! Директор видавництва, з яким у неї завжди були хороші ділові стосунки, буквально вистрибував з-за столу, кидаючи в обличчя звинувачення у всьому, що тільки можна було придумати: у недбалості, непрофесіоналізмі, безвідповідальності та нездорових амбіціях. Ще вчора вони з Сергієм Олександровичем обговорювали проект нового випуску […]
– Ми таке не їмо! У нас у селі цим свиней годують! – Свекруха жбурнула тарілку. За хвилину я виставила їх за двері
– Ми таке не їмо! У нас у селі цим свиней годують! – Свекруха жбурнула тарілку. За хвилину я виставила їх за двері Марина витирала руки об рушник і дивилася на стіл. Рулетики з баклажанів, котлети, салат, компот у графині. Все як слід. Все вірно. Тільки всередині шкрябало – сьогодні прийде його мати. – Мамо, […]
– Я вісімнадцять років жила для вас, – сказала я. – І далі виконуватиму обов’язки дружини та матері. Але ці гроші були мої! – Лише моїми. І я витратила їх на те, що зробить моє життя легшим. І якщо вам це не подобається, це ваші проблеми, а не мої!
– Я вісімнадцять років жила для вас, – сказала я. – І далі виконуватиму обов’язки дружини та матері. Але ці гроші були мої! – Лише моїми. І я витратила їх на те, що зробить моє життя легшим. І якщо вам це не подобається, це ваші проблеми, а не мої! – Ти не можеш сама розпоряджатися […]
– У мене дві пропозиції! – Незворушно видала свекруха. Ваш будинок можна здати, це буде дорожче. Я давно займаюся з нерухомістю, допоможу. Напишеш довіреність, здамо. А жити будете у квартирі поруч зі мною. – Дві кімнати вам поки що вистачить. Там ремонт потрібен після мешканців, але це все можна вирішити. Зробимо, гроші зі здачі будинку підуть на це, але я втрачу доходи, так що решта – теж мені
Лариса провела чоловіка на роботу, а сама сіла за комп’ютер. Вона працювала віддалено, в офіс їздила раз на тиждень, а то й рідше. Потрібно було закінчити переклад і розпочати новий. Минула приблизно година, у передпокої почулися якісь звуки. Лариса поспішала вийти, подумала, що Олег щось забув. Біля дверей стояла його мати. – Доброго ранку, Тамаро […]
— Та куди ж вона подінеться? Ти розумій, Вітьо, жінка — вона як орендована машина. Поки ти бензин заливаєш і техогляд оплачуєш, вона їде куди скажеш. А моя Олька, я її купив з потрохами ще дванадцять років тому. Я плачу, я й музику замовляю. Зручно, розумієш. Ніякої своєї думки, ніякого головного болю. Шовкова вона у мене.
— Та куди ж вона подінеться? Ти розумій, Вітьо, жінка — вона як орендована машина. Поки ти бензин заливаєш і техогляд оплачуєш, вона їде куди скажеш. А моя Олька, я її купив з потрохами ще дванадцять років тому. Я плачу, я й музику замовляю. Зручно, розумієш. Ніякої своєї думки, ніякого головного болю. Шовкова вона у […]
– Борис мою картку взяв, а там усі гроші. Я навіть відпускні не встигла витратити. Витрусив усе з сумки, сказав, що це компенсація за моральну шкоду. А ти ж знаєш його, мені з ним не впоратися. – Ось негідник. Думає, що великий, сильний, і все йому можна
– Борис мою картку взяв, а там усі гроші. Я навіть відпускні не встигла витратити. Витрусив усе з сумки, сказав, що це компенсація за моральну шкоду. А ти ж знаєш його, мені з ним не впоратися. – Ось негідник. Думає, що великий, сильний, і все йому можна Надія плакала перед дверима, що тільки що зачинилися. […]
Олексій завжди ставився до Тамари з глибокою повагою, але вони ніколи не переступали межі дружби. Його власне сімейне життя не склалося, і він часто казав другу: «Славку, якби мені таку дружину, як твоя Тамара, я був би найщасливішим. Бережи її, бо вона — золото». В’ячеслав лише посміхався, сприймаючи ці слова як належне. Коли не стало батька В’ячеслава, той продав батьківську квартиру і, попри всі прохання Тамари відкласти гроші на майбутнє дітей, придбав дороге авто. Через рік сталася неприємна ситуація — машина була розбита вщент, а гроші пішли в нікуди. Олексій тоді дуже розгнівався на друга, вони навіть не спілкувалися кілька місяців, але згодом старі зв’язки перемогли
— Ну що, прийшла додому, багата спадкоємиця? — з іронічною посмішкою зустрів дружину В’ячеслав. — Може, тепер, коли ми нарешті вдвох, розкажеш мені, як так вийшло? Чому саме ти? Чому не я, його найкращий друг? Чому навіть не колишня дружина Олексія? — Ти ж чудово знаєш, Славку, що Олена залишила його в найважчий момент і […]
-Швидше б все закінчилося, – втомлено думає, – набридло так все, боятися, переживати, чекати чогось, втомилася, втомилася мріяти, що полюбить, ловити погляд, кинутий випадково
Ольга чекала чоловіка з роботи, вона давно відчула, як щось витало в повітрі, затримувалося в кімнаті, коли він читав з посмішкою в телефоні, приходило разом з чоловіком з роботи… Він прийшов тихо скрипнувши дверима, не дивлячись в обличчя пройшов на кухню.Помовчали. -Потрібно поговорити, – сказав хрипким голосом. -Давай, – відповіла безбарвно. -Я… Ольго, зрозумій мене […]
У селі не прийнято йти з порожніми руками, тож на столі з’явилося і домашнє сало, і ковбаска, і грибочки мариновані, і квашена капуста з журавлиною. Стіл просто вгинався від смакоти, ще й шашлик планували. І тут двері розчахнулися, впустивши до хати клуби морозу. — Добрий вечір, тітко Оксано і дядько Толю! — гукнув чоловік у кудлатій шапці
— Я так і знав! Усе! — закричав прямо з порога Олег, забігаючи до хати. — Ніякого свята не буде! Лариса якраз поралася на кухні, готувала вечерю. Від несподіванки вона аж здригнулася. — Чого ти галасуєш? Налякав мене. Що там уже такого трапилося, що ти на весь світ кричиш? Олег безсило впав на пуфик у […]