– Я не зрозуміла, мамо, то ти в Італію поїхала гроші заробляти чи своє особисте життя влаштовувати? – з претензією заявила мені моя донька по телефону, коли стала у мене як зазвичай гроші просити, а я сказала, що все, лавочка… Продовжити читання →

– Степан, я не розумію, що ти хочеш, – сказала Катя. – Та нічого особливого, – озвався Степан. – Просто хочу побути на самоті, перепочити. Ось … З’їзд на дачу, розслабся, скинь пару кілограмів. Бо зовсім розпливлася. Він гидливо ковзнув… Продовжити читання →

Не встигла моя мама нам з чоловіком поспівчувати, як відразу покликала мене на сторону, сказала, що має до мене серйозну розмову. – Юля, ти ж розумієш, що тепер усі гроші, які у вас є, ти маєш сестрі віддати? – заявила… Продовжити читання →

Олена Сергіївна затрималася біля дзеркала у передпокої, прискіпливо розглядаючи своє відображення. Нова стрижка, зроблена в дорогому салоні, безперечно їй пасувала. Жінка задоволено усміхнулася своєму відображенню, поправила комір кашемірового пальта і подивилася на годинник: пів на сьому. Михайло мав уже повернутися… Продовжити читання →

– Нема вам чого додому їхати, нас вдома не буде, – каже мені невістка по телефону. – Як не їхати? Я вже і відпустку взяла. А де ж ви будете? – розгублено питаю. – Ми до моїх батьків поїдемо на… Продовжити читання →

– Тетянко, люба, проходьте, роздягайтеся, – Лідія Василівна обмахнулася рушником, витираючи мокрі руки. У передпокої пахло хвоєю, мандаринами і чимось смаженим. – Дякую, – Таня обережно поставила свою витончену сумочку на полицю для взуття, оглядаючи тісну, але затишну квартиру. Її… Продовжити читання →

— Доню, – прийшла до Лери у вихідний, – ми з батьком вирішили вам із зятем подарунок зробити, купіть щось собі у квартиру. Лера подякувала. Воно й зрозуміло, заміжня наша дочка всього 4-й рік, зараз у декрет збирається піти. Квартиру… Продовжити читання →

– Оленка! Ти вдома? Ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося! – пролунав гучний голос Андрія з передпокою.- Мені зарплату підняли втричі, тепер будеш моєю прислугою – заявив чоловік Олена витерла руки кухонним рушником і виглянула з кухні. Чоловік стояв… Продовжити читання →

– Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди… Продовжити читання →

— Мамо, мене відправляють у відрядження на два місяці. Чи зможеш пожити з Олежиком? — її голос звучав настільки тривожно, що навіть Ірина Миколаївна трохи розгубилася. — Звісно, зможу, — відповіла вона спокійно. — У чому може бути проблема? Він… Продовжити читання →