– На дідька трирічній дитині букет квітів? – Юля нахилилася над вазою, та втягла носом солодкий аромат. – Не розумію тебе. На ці гроші можна було хороший торт замовити, або викликати аніматорів. – А ти й не зрозумієш мене, –… Продовжити читання →

— Мамо, я ось ці твої речі беру, добре? – Ніна нахилилася над матір’ю і розмовляла з нею, ніби з маленькою.Мати кивнула, вона сиділа розгублена, кліпаючи очима. Маленька, сухенька, сиве волосся заплетене й укладене в елегантну гулю, руки, сухі й… Продовжити читання →

– Я не зрозуміла, мамо, то ти в Італію поїхала гроші заробляти чи своє особисте життя влаштовувати? – з претензією заявила мені моя донька по телефону, коли стала у мене як зазвичай гроші просити, а я сказала, що все, лавочка… Продовжити читання →

– Степан, я не розумію, що ти хочеш, – сказала Катя. – Та нічого особливого, – озвався Степан. – Просто хочу побути на самоті, перепочити. Ось … З’їзд на дачу, розслабся, скинь пару кілограмів. Бо зовсім розпливлася. Він гидливо ковзнув… Продовжити читання →

“До зарплати ще тиждень. Син захворів. Грошей зовсім не лишилося. Добре хоч сама в аптеці працюю!”- Сумні думки мучили Світлану, яка повертається цього ранку з аптеки. “У кого зайняти? Хоча б тисячу. А краще три. Адже їх і віддавати треба…. Продовжити читання →

Заміжня дочка прийшла провідати матір. Пили чай, і ніщо не віщувало неприємності. Мирно та тихо. Телефонний дзвінок. Мама відповіла. Запитала хто? Гучно заговорила: «Валю? Я така рада! Звідки взяла мій номер? Як? Чудеса». Пошепки донці: «Це Валя, тітка Валя, наші… Продовжити читання →

Не встигла моя мама нам з чоловіком поспівчувати, як відразу покликала мене на сторону, сказала, що має до мене серйозну розмову. – Юля, ти ж розумієш, що тепер усі гроші, які у вас є, ти маєш сестрі віддати? – заявила… Продовжити читання →

– Нема вам чого додому їхати, нас вдома не буде, – каже мені невістка по телефону. – Як не їхати? Я вже і відпустку взяла. А де ж ви будете? – розгублено питаю. – Ми до моїх батьків поїдемо на… Продовжити читання →

– Тетянко, люба, проходьте, роздягайтеся, – Лідія Василівна обмахнулася рушником, витираючи мокрі руки. У передпокої пахло хвоєю, мандаринами і чимось смаженим. – Дякую, – Таня обережно поставила свою витончену сумочку на полицю для взуття, оглядаючи тісну, але затишну квартиру. Її… Продовжити читання →

– Для Маринки і Кирила – найкращі місця, – каже моя свекруха. Щойно ми зайшли в святкову залу, свекруха кинулася до мене з радісним виразом обличчя, і посадила на найкращі місця. В ресторані було багато людей, сестра мого чоловіка святкувала… Продовжити читання →