Future Investments

В передмісті Вінниці, серед охайних вуличок та квітучих садів розкинулося селище, що славилося своїм спокоєм. Саме тут, на одній із тихих ділянок, стояв двоповерховий будинок, який Віра вважала своєю фортецею, своїм найбільшим досягненням і затишним гніздечком, де вона планувала зустріти старість поруч із чоловіком. Усе почалося з банальної побутової проблеми — дах почав підтікати після … Читати далі

Юля вийшла з автобуса і з важкими сумками у руках вирушила до рідного будинку. – Я вдома, – гукнула вона відкривши двері. – Юля, доню! – всі кинулися їй назустріч. – А ми відчували, що ти приїдеш! Увечері, коли всі сиділи за великим сімейним столом, хтось постукав у двері. – Сусіди, напевно, привітати зайшли, – … Читати далі

Іван насмажив картоплі, відкрив баночку огірочків. Сьогодні рік, як не стало його Олени. Раптом у двері постукали. – Ти прийшла, – усміхнувся чоловік, побачивши на порозі сусідку Віру, і запросив до столу. Посиділі, помовчали, згадали Олену. Раптом Іван дістав з кишені якийсь конверт. – Віро, цей конверт дала мені Олена перед тим, як її не … Читати далі

Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка … Читати далі

Події розгортаються у мальовничому містечку Галич, що на Івано-Франківщині, де старі традиції переплітаються з непростими людськими долями. Галич у червні завжди особливий. Дністрові води тихо несуть свої таємниці, а повітря над містом густе від пахощів липи та домашньої здоби. У невеликому будинку на околиці, де кожна тріщина на стіні була знайома з дитинства, Світлана заходилася … Читати далі

Тетяна, жінка тридцяти п’яти років, із втомленими, але живими очима, стояла біля хвіртки, стискаючи холодний метал так, що побіліли кісточки. Допомога боржникам Ранок був просочений мокрою травою і свіжоструганим деревом – учора вона сама закінчила обшивати веранду. Але цей запах зараз перебивав інший: запах дешевого чоловічого одеколону змішався з потом і тютюновим димом. – Танюхо, … Читати далі

– Ти уявляєш, Генка своїй Ірці машину взяв – “китайця”! Я йому кажу: «Ти що, взагалі збожеволів? Такі гроші на таке…” ну, ти мене зрозуміла! — Денис зі смішком сьорбнув гарячий чай, прицмокуючи від задоволення. А я зрозуміла. Все розуміла. Тільки ось на той момент я рада була б такому подарунку. Нескінченно рада! А то … Читати далі

— Чесно кажучи… — подруга на секунду замовкла, ніби боялася сказати зайве, — я досі не розумію: як ти наважилася на це? Це вже за межею, Лізо! — За якою межею? Добра чи зла? — Ну, знаєш, це залежатиме від того, як подивитися. — Як би не подивитися, люба, — посміхнулася Ліза, — головне — … Читати далі

— Надійко, ми з Ларисою до тебе у п’ятницю в гості заїдемо. Будемо десь о дев’ятій ранку, так що чекай, — голос мого рідного брата Олексія у слухавці звучав якось занадто офіційно. Я поклала телефон на дерев’яну поверхню столу і відчула, як по спині пробіг легкий холодок. Свого брата я обожнюю. Він завжди був для … Читати далі

— Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам. Я так і застигла біля хвіртки, тримаючи в руках пакети з покупками. Я просто дивилася … Читати далі