Future Investments

— Василю, ти що, вирішив мене покинути? — нібито, між іншим, запитала Катерина за вечерею. Її тон був настільки буденним, що чоловік спочатку й не зрозумів, що вона має на увазі. І про що саме його зараз питає. А коли сенс слів дійшов до Василя, він ледь не вдавився курячою ніжкою, яку з апетитом наминав … Читати далі

Це була весна в Переяславі — місті, де кожен камінь дихає історією, а повітря над Дніпром навесні стає таким солодким, що його хочеться пити. Але в затишній квартирі на околиці міста, де мешкали Ірина та Сергій, атмосфера була зовсім не весняною. Ранок почався не з аромату кави, а з важкого зітхання чоловіка, яке зазвичай не … Читати далі

— Катю?! Ти мала бути в батьків! — голос чоловіка став різким від страху Катерина прокинулася раніше від будильника і першим ділом подивилася на чоловіка, який ще спав. Вона тихо встала, накинула халат і пішла на кухню готувати сніданок. Як завжди. За сім років спільного життя це стало ритуалом — вставати першою, готувати, накривати на … Читати далі

— Таню, ти чула, що ми на новій машині зібралися? — Ліда, сестра Олексія, повернулася до Тетяни з улесливою посмішкою. Родинний обід ішов своєю чергою. Тетяна як завжди сиділа поруч із чоловіком, краєм ока спостерігаючи за його ріднею. Два роки в цій сім’ї, а вона досі почувалася чужою. — Ні, не чула, — вона відпила … Читати далі

— Вирішила розлучитися? — зло спитав чоловік дружину. — Чудово! Тоді геть зі своєї квартири. Альона стояла посеред кухні, тримаючи в руках документи про розлучення. Її пальці злегка тремтіли — не від страху, а від обурення. Степан сидів за столом, розвалившись на стільці з таким виглядом, ніби він господар всесвіту. — Зі СВОЄЇ квартири? — … Читати далі

— Аліно, на суботу нічого не плануй… — чоловік, Іван Петрович, відсунув тарілку й, не дивлячись на дружину, додав: — Я запросив колег. Покажемо їм новий будинок. Новосілля влаштуємо. Аліна, яка стояла біля плити, обернулася й здивовано подивилася на чоловіка. — Колег? До нас? Це ти щойно вирішив? Чи ставиш мене перед фактом? — Та … Читати далі

Це сталося у затишному та мальовничому місті Трускавець, де повітря просякнуте ароматом хвої та цілющих джерел. Саме тут, у добротному цегляному будинку неподалік від центрального парку, мешкала Інна. Це місто завжди було для неї символом спокою, але одного весняного вечора цей спокій був розбитий на друзки нахабним стукотом у двері. Інна щойно закінчила розбирати валізи. … Читати далі

– На мої гуляєш? – Колишній хвалився молодою дружиною, поки не побачив, хто прийшов до мене – Затишно. По-пенсіонерськи так. – Олег увійшов до банкетної зали з таким виглядом, ніби приніс мені не подарунок, а гуманітарну допомогу. Під руку він тримав дівчину в чомусь бежевому та обтислому. Їй було тридцять років. Рівно стільки ж, скільки … Читати далі

Я везла чоловікові його улюблені пиріжки. З м’ясом. Ті самі, які він колись їв, обпікаючи пальці й сміючись: “Натусю, ти мене цим заміж за себе й узяла”. Учора ввечері він сам попросив: “Спечеш? Сто років твоїх пиріжків не їв”. Сказав майже ніжно. Так, як не говорив зі мною вже давно. Я встала о шостій. Замісила … Читати далі

— Навіщо нам та риба запечена, Олю, зроби краще те, що мама любить: голубців накрути, дерунів насмаж зі сметаною, і щоб м’ясо було обов’язково — по-домашньому, з цибулькою та сиром зверху. Ця фраза прозвучала так буденно, ніби мова йшла про склянку води, а не про шість годин роботи біля розпеченої плити. Я лише міцніше стиснула … Читати далі