Їх розлучили в дитинстві. Часи такі. Чи не справлялися. Або не хотіли… Ось і поїхали з пологового будинку замість двох дітей з одним. Навіть вибирати до ладу не довелося – близнюки ж. Однакові. Взяли того, що під руку попався. Віталіком назвали Їх розлучили в дитинстві. Часи такі. Чи не справлялися. Або не хотіли… Ось і … Читати далі
– Я зробила помилку, добре, що вчасно все зрозуміла. Я купую собі двокімнатну квартиру та переїжджаю від вас. Я хочу жити сама, у своїй квартирі. Я рада, що ви не встигли купити квартиру Марія Іванівна насилу вийшла з дому, спираючись на палицю пішла в сад, присіла в крісло, яке багато років тому виготовив для неї, … Читати далі
“– Народну мудрість знаєш: “Бог дав дитину, дасть і для дитини”? Так що дівчинко, ніхто не каже, що буде легко і сльозами тут не допоможеш… – Здрастуйте бабусю, ось оголошення ваше прочитала, з приводу здачі квартири. Ви ще здаєте, чи вже здали? – Поки здаю, – відповіла Тамара Михайлівна миловидній молодій жінці і глянувши на … Читати далі
“Нікуди вона не поїде, тим паче в чужий будинок. Зараз підніметься у квартиру, втисне себе в маленьку кімнатку і буде терпляче жити далі Наталя приготувала сніданок і покликала чоловіка. Він їв мовчки, не дивлячись на неї, немов її не було поруч. Вона відвернулася до вікна. З почорнілим снігом і голими деревами, двір виглядав непривітним і … Читати далі
Юля була пізньою дитиною — мама народила її в 42 роки, після дванадцяти невдалих виношувань. — Ой, Юленька, ми з батьком вже й сподіватися перестали — так боляче було всіх діток втрачати. Якби не Василь Борисович, тебе б ніколи не було — геніальний лікар, шкода, що я пізно до нього потрапила. — Нічого не шкода, … Читати далі
— І чого ж це ти, милий, так набрався? — з докором промовила тітка Катя. Чоловічок підняв до неї забруднене глиною обличчя і, зітхнувши, відповів: — Біс поплутав, матінко. — Оце ти правий, чоловіче, — похитала головою тітка Катя. — Мій, покійний, теж все плутався, поки під поїзд не потрапив у хиткому стані. Давай руку, … Читати далі
Віктор терпів два тижні. Щоранку він прокидався з думкою, що це все – поганий сон, примха, яка обов’язково мине. Що Ольга схаменеться, повернеться до звичного життя, і все стане як раніше. У перші дні він демонстративно не помічав змін. Коли вона не приготувала вечерю – мовчки з’їв бутерброд. Коли пішла з Тамарою в кафе – … Читати далі
Повертаючись від дочки, Алла зайшла по дорозі в супермаркет за продуктами. Вона йшла до переходу, коли побачила Анну, постарілу і пригнічену. Спочатку думала, що помилилася, але придивившись, зрозуміла, що це точно вона. — Анна, — окликнула вона жінку, яка йшла важкою, шаркаючою ходою. Тут же промайнула думка: “Щось вона виглядає недобре…” Анна підняла голову і … Читати далі
“– Наступного разу готуйтеся! Відпочити хочемо по-людськи, – незворушно заявив брат чоловіка – Надя, у нас радість! Мій брат відмовився від своєї частки у спадку. – Про яку частку ти говориш? Машина дісталася йому за заповітом, квартиру свою батько залишив старшому онуку, його сину, теж за заповітом. Про що може йтися ще мова? – Дача, … Читати далі
– Пустиш? – Запитала мати, не привітавшись. – Ні, – сказала Тамара. – Я на роботу йду, а більше вдома нікого немає! Сама розумієш, я не можу залишити у квартирі чужу людину Свого батька Тамара ніколи не бачила, але знала, що його звуть Іваном, бо вона була Тамара Іванівна. Прізвище, щоправда, носила мамине – Сизова, … Читати далі