Future Investments

Стара батьківська хата на околиці райцентру завжди пахла яблуками, вогкістю та ліками. Цей запах в’ївся у стіни після того, як три роки тому від інфаркту раптово помер батько, Михайло. Його смерть стала тим вододілом, який назавжди розділив життя родини Ковальчуків на «до» та «після». На похороні Олена, старша донька, не плакала. Вона домовлялася за транспорт, … Читати далі

Захворіла в середу. У п’ятницю чоловік запитав: Фільми — А запіканку сьогодні готуватимеш? Я відповіла, але не те, що він сподівався почути… …Усе почалося не з температури. І навіть не з того, що я три дні пролежала в  ліжку з ангіною. Усе почалося із запіканки. Ми з Ігорем прожили в шлюбі двадцять три роки. Не скажу, що … Читати далі

Минуло вже п’ять років, як ми зіграли весілля… Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років… У наш час всяке буває… Дивно те, що це – мій перший шлюб і перший шлюб мого чоловіка… І заміж, уявіть собі, я не збиралася виходити ніколи! Ще в молодості, коли … Читати далі

– А хіба тобі щось потрібно, мамо? Адже в тебе все є! Я ось Ігорю і кажу, що найкращий подарунок – це наша присутність. Ну, хіба не так? – каже мені моя дочка Наталя. Подарунки – Звичайно, дочко, – спокійно відповідаю я. – Приїжджайте в неділю, десь о другій годині, буду рада вас бачити. Я … Читати далі

– Другий тиждень тут лежимо, а до цієї бабусі в кутку ніхто не приходить, – пошепки промовила Олена, моя сусідка по лікарняній палаті, огрядна жінка, років тридцяти п’яти. Я згідно кивнула. Сама не так давно думала про те саме. Сухенька старенька чимось нагадувала мені мою бабусю, ту, що жила в селі і до якої мене … Читати далі

– Ти вже закінчила свій будинок, мамо? Коли переїжджаємо? – питає мене дочка. – Нам уже не терпиться все побачити, давай, Новий рік ми там уже зустрінемо, адже стіл є, кухня є, і диван є, а що нам ще більше треба? – Зачекай, – кажу. – Про Новий рік я подумаю, а про переїзд ще … Читати далі

Червневий вечір у Миргороді видався лагідним. Сонце повільно котилося за обрій, забарвлюючи білі стіни хати Степана та Марії в ніжно-рожевий колір. На кухні кипів великий баняк борщу, аромат якого лоскотав ніздрі й обіцяв ситну вечерю. Марія якраз додавала останню дрібку кропу, коли двері з гуркотом відчинилися. — Маріє, біда! Все пропало! — Степан влетів на … Читати далі

За тиждень до Нового року Ярина отримала сильний стрес і розчарування. Вона чекала подарунка від чоловіка, сподівалася і думала,що він піднесе їй путівку на двох до Туреччини. Вони це обговорювали ще на початку року, бо того разу вони не змогли полетіти, захворіла його мати, і довелося Ярині доглядати за нею майже місяць. Після роботи їхала … Читати далі

Дізнавшись, що саме подарували свекри на наше весілля, мої батьки одразу забрали всі конверти із подарованими грішми. “Домовленість була геть іншою”. – сказала мама безапеляційно. “Знаємо ми таких хитрих”. Аби я знала чим завершиться весілля, то б ніколи не погодилась на те, аби влаштовувати цю забаву. Однак, батьки з обох сторін наполягали на святкуванні і … Читати далі

Діма, мій чоловік, вразив мене нещодавно своїм лицемірством. Замість того, щоб просто озвучити свою шалену ідею, він влаштував таке, шапіто, що хоч святих виноси, як казала моя бабуся. Дізнавшись же справжню природу його викрутасів, мені стало так бридко на душі, наче мене виваляли в багнюці. Зрозуміло єдине, якщо у відносинах з’являються такі обставини, тут і … Читати далі