— Господи, Ігорочку, як ти тут живеш? — вигукувала Марина Петрівна, оглядаючи орендовану квартиру. — У цьому закутку? З цими меблями? — Мамо, нормально живемо, — бурчав Ігор, уникаючи погляду. — Нормально? — фиркала свекруха. — Ти подивися на цю кухню! Плита вся в плямах, шпалери відвалюються. Як можна в такому місці перебувати?
Анастасія навчалася на третьому курсі економічного факультету, коли зустріла Ігоря. Хлопець працював кур’єром у транспортній компанії, отримував сімнадцять із половиною тисяч гривень, але мріяв про більше. Казав, що скоро знайде щось серйозне, пристойно оплачуване. Настя вірила, тому що кохала. Весілля відсвяткували скромно, людей на двадцять. Батьки Анастасії жили в невеликому містечку, батько працював електриком, мати … Читати далі