Future Investments

– Подаруй мені дачу! – усміхнулася свекруха. – Якщо не погодишся, я буду змушена вживати заходів! Не встигла відповісти, як подав голос чоловік. – Мамо, – сказав Костя, – мамо, заспокойся. Ми все вирішимо. – Все вирішимо, все вирішимо… – пробурчала Раїса Павлівна. – Нічого ви не вирішите! Чоловік запитливо глянув на мене, я знизала … Читати далі

– Переїдь у село, – сказала дочка, – а ця квартира нам залишиться. Так буде найкраще для всіх. Я в цей момент розливала по кухлях чай. Моя рука здригнулася, і заварка пролилася на стіл. – Там гарне селище, – подав голос Ігор, зять мій ненаглядний. – Тихо, спокійно. Вам добре там житиметься, правда. Там і … Читати далі

– Ліль, ну ти чого? Я все зрозумів. Квартиру не треба переоформлювати, я не мав рації! І роботу я знайду нову, слово честі! Он, у таксі піду підробляти вечорами… – Ти глянь, мамо! Подивися, що цей… зробив! – Ліля зірвала з плеча трикотажну кофту, мало не вирвавши ґудзика. На блідій, майже прозорій шкірі була пляма … Читати далі

– Це взагалі не обговорюється, – спокійно сказав Андрій тоном, який не підлягає запереченню. Я дивилася в ноутбуці фото готелю, хотіла забронювати номер на нас трьох. Білі балкончики, синє море та зарості зелені вздовж огорожі тішили око та навіювали приємні думки. До відпустки залишалося два тижні. Я розраховувала провести її зі своєю родиною – чоловіком … Читати далі

– Він же не чужий! Хіба ще один малюк завадить, чи об’їсть? У вас же простора квартира і гарний достаток, – заявила Ольга Іванівна. – Хай тоді Галя теж платить, – заперечив Ігор. – Ти що? З власної дочки я гроші братиму? У неї безвихідь! – щиро здивувалася Ольга Іванівна. Ігор до болю стиснув кулаки … Читати далі

Зоя Олексіївна готувалася до приїзду доньки, зятя та онуків. Приїжджали не просто так – на ювілей шістдесят років. Таня, дочка, обіцяла допомогти, коли приїде, але дещо заздалегідь треба приготувати. Холодець, заливне з риби. Зоя зробила фарш, котлети чекали свого часу в морозилці, залишалося тільки парити, смажити. А ще прибирання в будинку затіяла, гості приїдуть, сусіди … Читати далі

– Галю, ну ти одяглася нарешті? – Ну та-а-ту, я зараз! – Галя задумливо одягалася, раз у раз застигаючи з черевиком у руці, щось шепотіла, потім бачила невдоволений погляд батька і починала одягатися швидше. – Ні, це взагалі вже, – Петро роздратовано сів на пуфик у коридорі. – Аліно! Вона спеціально, чи що? Я не … Читати далі

– Таню, ти ж квартирку від бабусі отримала, так? Тетяна насупилась. Тітка Світлана дзвонила рідко, зазвичай на свята, або коли їй щось було потрібно. Судячи з вкрадливих інтонацій, сьогодні був другий випадок. – Отримала, – Тетяна кивнула. – Пів року тому все оформили. – І як там квартирка? Велика? – Двушка. Сорок два метри, у … Читати далі

– Ось це буде твоя кімната, розташовуйся, не соромся, – Лілія штовхнула двері й відступила убік, пропускаючи сестру. Інеса завмерла на порозі, притискаючи до грудей потерту дорожню сумку. Маленька кімната з вузьким ліжком біля вікна та старим письмовим столом, який Микола притягнув з балкона спеціально до її приїзду. Шпалери в дрібну квіточку дісталися від колишніх … Читати далі

– Скільки ще вона в мене житиме? – Вибагливо запитала я. – Ну… – Артем зам’явся і відвів погляд. – Скільки, Артеме? – продовжила насідати я. – Ну… я не думаю, що довго… – Скільки? Чоловік здивовано глянув на мене. – А ти чого кричиш? – ображено промовив він. – Ти не чуєш мене, ось … Читати далі