Олесь соpомивcя своєї матері ще з дитячого садка. Пам’ятав, як дітки сміялися: «А ось до Олеся «мама-кpивонiжка» йде!». Сміялися над ним в школі. І з часом Олесь ввібрав в себе цю нeнaвиcть до матері-«пoтвopи». Тоді йому, було невтямки, що мати-iнвaлiд, яка виховувала його одна, працювала на двох роботах, щоб забезпечити синові більш-менш гідне дитинство. Йому […]
Я повернулася в розгромлену квартиру: ні чоловіка, ні дочки, ні заощаджень, тільки записка “Не шукай, ми не повернемося. Я тебе не кохаю”
З Андрієм ми прожили разом шість років, за цей час стосунки якось охололи. Чоловік став більш замкнутим, часто пропадав на роботі. Я навіть забула, коли востаннє ми кудись разом вибиралися. І я зробила дурість, вирішила завaгiтніти, щоб знову оживити наші стосунки. Я любила чоловіка, дуже любила, і сумувала за тими часами, коли ми тільки починали […]
В моєму домі нас троє – я, він і його коханка
Мене звати Лідія. Я хочу винести на ваш суд тему, яка не дає мені спокою цілих 2 роки. Мені 57 років. У 23 роки я вийшла заміж, нaродити сина вийшло тільки в 35. І ми добре жили з чоловіком, але 2 роки тому він мені повідомив, що вимагає розлучення. Гаразд, я погорювала, поплакала і погодилася. […]
“Гроші на aбoрт дам, – спокійно мовив Гордій. – Будеш набридати, скажу, що сама на шию вішалася. Пущу поголос, що ти – пoвiя”: Через шанованого учителя математики молоде дівча потрапило в монастир
Це було останнє Надине послання для Гордія. Він відкрив конверт, прочитав, засміявся, кинув листа в шуфляду. Там лежало близько двох десятків подібних філософських послань від невгамовного дівчиська. Воно, дев’ятнадцятирічне створіння, вирішило вчити його, майже тридцятирічного Гордого (так нарекли Гордія ще у школі), життя і пояснювати, що таке кохання. Надя – його чергова цяцянка. Чергова перемога. […]
“Тітонько, ну давайте я вам підлогу помию. Бабусі дуже потрібні ліки. Вона без них пoмре, а мене в дитячим будинок здадуть”
– Проходь, чого став? Рота роззявив. У тебе немає такого і ніколи не буде! Роззява! Роззява! – почав дражнитися товстий хлопчисько, крутячи в руках нову машинку. – А ти, а ти … ти товстий! Ось! – вимовив Влад і презирливо примружив очі. – Заздри мовчки, – хмикнув товстун. – Це тому що мені є що […]
Якщо вам кажуть ці 7 фраз, значить, вами маніпулюють
Маніпуляція – це приховане керування поведінкою та емоціями людини з метою досягнення бажаного результату. Найчастіше маніпулятори використовують психологічні прийоми, граючи на почутті провини, страху чи сорому. У повсякденному житті ми можемо навіть не помічати, що піддаємося впливу таких тактик. Проте є певні фрази, які можуть видати маніпулятора з головою. Якщо ви чуєте їх регулярно, варто […]
Якщо грошей стало мало, значить ви відкупилися від біди
Не треба надто сумувати, якщо ви щось втратили. Якщо вкрали у вас щось. Якщо збитки. Якщо грошей стало мало, можливо, це відкуп, це плата за благополуччя, здоров’я, за життя близьких. Якби знали, за що саме ви заплатили, ви б, можливо, стрибали від радості і вважали, що дешево відбулися. Одна жінка захворіла на небезпечну хворобу. Лікарі […]
Як розпізнати недобрих людей: 9 ознак, на які варто звернути увагу
Кожен з нас жадає того, щоб убезпечити себе від чужих поганих вчинків, адже усі ми — люди. Як визначити, що людина – погана? 1. Є одна якість, яку мають усі погані люди без винятку – це мистецтво маніпуляції. Якщо ви помітили, що людина легко і без докорів сумління тисне на хворе, щоб отримати своє, знайте […]
Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. І як тепер додому приїздити та рідним в очі дивитися?
Не мала я клопоту, то поїхала на заробітки. Встряла в таке, що й не знаю як виплутатись. Я все своє життя прожила в Україні. У мене була чудова сім’ї – люблячий чоловік та красуня донечка, улюблена робота. Та все змінилось, коли не стало чоловіка. Тоді в моєму житті почалась чорна смуга. З роботи теж мене […]
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю
У дірочку паркану із сітки просовується тонка ручка і тягнеться до стиглої полуниці. Я вдаю, що не бачу, пропалюю цибулю. — Здрастуйте, тітка Ася, — кричить тоненьким голоском Льошка. — Привіт, сонечко, — усміхаюся я. — Іди сюди, допоможеш мені полуницю зібрати. Через паркан легко піймаю маленьке тільце і до мене в гості приходить Ангел […]