— У тітки самої грошей немає, дядько взагалі не спілкується з нами. Наташ… Давай просто візьмемо кредит. Мама потім поверне. Наталя завмерла. Кредит. Ось воно що. — Ігорю, ти серйозно? — А що? Нормальний варіант. Беремо на рік, мама одужує, потихеньку віддає. Нічого складного. — На кого оформлюватимемо? — Ну… на тебе, напевно
Наталя прокинулася від холоду. За вікном накрапав дощ, листопадовий, дрібний, огидний. Листя давно облетіло, дерева стояли голі, і двір здавався якимось пустельним. Ігор ще спав, розкинувшись на половині ліжка. Дівчина тихо встала, накинула халат і пройшла на кухню. Квартира дісталася Наталі від батьків чотири роки тому, коли ті переїхали в інше місто. Однокімнатна, але простора, … Читати далі