Future Investments

“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя! Людмила розставляла тарілки на обідній  стіл. Чотири тарілки. Вже п’ятий місяць у її двокімнатній квартирі жила дочка Марина з … Читати далі

“– Не продається будинок. – Як це? Олександр мені обіцяв, у мене вже проєкт нового будинку є. – Я не продаю, тут житиму. Замерзну, тоді хай і продає. – Щось я нічого не розумію. – А що тут розуміти! У притулок він збирається мене здати, а не до себе забрати. Ідіть усі! – Вибачте, я … Читати далі

“Той, кого вона ще вчора вважала своїм нареченим, старанно відводив погляд. Раптом у неї зʼявилася несподівана здогадка! -Це все через неї, так? – тільки й запитала вона. – Через Ганну? Чого мовчиш, відповідай! – вона відчувала, як на очах зʼявляються гарячі сльози. Сергій мовчав Ліза готувала вечерю весело наспівуючи якусь пісеньку. А що сумувати? У … Читати далі

Кирило ледь не випустив телефон з рук. Голос Тані — після восьми років мовчання. — Таня? Це ти? — Так. Нам потрібно зустрітися. Терміново. — Але… яка дочка? Про що ти? — Приїжджай в кафе на Центральну. Через годину. Я все поясню. Гудки. Кирило стояв посеред офісу, наче грім його вразив. Дочка? Від Тані? Але … Читати далі

— Діма, я більше не буду прибирати у твоєї мами! – рішуче сказала Аня чоловікові. — М-м, а що так? Ні, я не наполягаю, просто цікаво. — Вона поводиться по-хамськи, грубіянить мені, ніби вона королева, а я її служниця. Я ще готова терпіти таке від реальних клієнтів, але від неї не збираюся! Даремно ти їй … Читати далі

“– Свекруха звикла добре жити нашим коштом – довелося ставити її на місце Ніна Петрівна сиділа у кріслі та вивчала результати своїх аналізів. Холестерин трохи підвищений, гемоглобін на нижній межі норми, вітаміну “Д” не вистачає. У її шістдесят п’ять років здоров’я потребувало постійної уваги. – Альоша, – подзвонила вона синові, – мені лікар вітаміни прописав. … Читати далі

– Фу, це неможливо їсти! Лідко, ну коли ти навчишся готувати, як людина? – Скривилася свекруха. – Ну, так устань і котись звідси! – Дала я відсіч за святковим столом – Лідочка, а де сільничка? – Раїса Петрівна поблажливо посміхнулася гостям. – У неї все завжди не на місцях. Ліда мовчки подала сіль. За столом … Читати далі

 “– Братик і сестричка. Миха та Таня. Мама вийшла заміж, ось тепер допомагаю, з садка забрав, додому веду. – А тато гульбанить? Так? Сашко був невисокий. У школі на лінійці він був останнім, навіть усі дівчатка були вищими. Тому школу Сашко терпіти не міг. Могли і жартувати. У результаті в початкових класах улюбленим уроком у … Читати далі

“– Ти… одружився? – Ага. Минулого тижня розписалися. – Пашо, ти навіть мені не сказав, – Галина Петрівна намагалася говорити рівно, але голос зрадливо здригнувся. – Мамо, ну що ти? Ми вирішили без галасу. Тільки розписались і все. Нікого не запрошували. – Але ж я твоя мати… – Мамо, не починай. Ми з Оленкою вирішили, … Читати далі

Тарілка з вечерею полетіла на підлогу. Дзвінкий удар порцеляни об кахлі змусив мене здригнутися. – Твої котлети навіть собака не їсть, – засміявся чоловік, показуючи на пса, який демонстративно відвернувся від запропонованого йому шматочка. Дмитро витер руки об дорогий кухонний рушник, який я купувала спеціально під колір нових меблів. Він завжди був одержимий деталями, якщо … Читати далі